ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/649/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "ТЕРЕМНО ХЛІБ",

представник позивача - Шестернін В.Д. адвокат (дов. від 21.05.2018),

відповідач - Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник відповідача - Павленко О.В. головн. спец. (дов. від 20.12.2017),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ТЕРЕМНО ХЛІБ"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 (головуючий - Маціщук А.В., судді: Петухов М.Г., Гудак А.В.)

у справі № 903/649/17

за позовом публічного акціонерного товариства "ТЕРЕМНО ХЛІБ" (далі - ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ")

до Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

про визнання протиправним та скасування розпорядження.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Відділення про визнання протиправним та скасування розпорядження адміністративної колегії Відділення від 15.06.2017 № 19-рк "Про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку" (далі - Розпорядження).

Рішенням господарського суду Волинської області від 31.10.2017 у справі № 903/649/17 позов задоволено повністю з посланням на його обґрунтованість.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 рішення місцевого господарського суду зі справи № 903/649/17 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" на користь Відділення 1760,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано прийняттям оспорюваного Розпорядження в межах компетенції Відділення, відповідно до приписів законодавства про захист економічної конкуренції. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорюване Розпорядження не порушує прав, свобод та інтересів позивача.

Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Так, згідно з доводами позивача, викладеними у касаційній скарзі:

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- суд попередньої інстанції не врахував того, що вирішення питання про наявність або відсутність зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку вирішується виключно за наслідками розгляду справи органом Антимонопольного комітету України, що включає в себе послідовність проведення певних дій;

- суд апеляційної інстанції відхилив висновки суду першої інстанції, належним чином не спростувавши їх та не навівши доводів, які б їх заперечували. По суті апеляційний суд обмежився формальним дублюванням доводів апеляційної скарги;

- апеляційний господарський суд допустив порушення норм процесуального права щодо правильного розподілу обов'язку доказування обставин у справі, оскільки позивача визнано таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку на підставі виключно тієї інформації, яка надана конкурентами позивача, достовірність та правдивість якої Відділення не може підтвердити.

У відзиві на касаційну скаргу Відділення просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, зазначаючи, зокрема про те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 15.06.2017 Відділенням за результатами розгляду подання відділу досліджень та розслідувань від 15.06.2017 щодо дослідження становища ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів постановлено визнати ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" таким, що займає за результатами діяльності 2016 року монопольне (домінуюче) становище на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів у межах території м. Луцьк, Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Любешівського, Маневицького, Локачинського та Горохівського районів.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що:

- прийняттю оспорюваного Розпорядження передувало дослідження регіональних ринків оптової торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами в межах районів Волинської області за результатами діяльності у 2016 році, про що складені звіти про результати дослідження регіональних ринків та відповідну інформацію відображено у службових записках;

- при здійснені дослідження товарного ринку у попередні роки від Головного управління статистики у Волинській області отримано листи від 28.12.2012 № 521/04-04, від 12.03.2013 № 199/04-07 з переліком учасників ринку;

- Відділенням направлялися запити учасникам досліджуваного ринку, і перелік учасників ринку - продавців визначено за результатами аналізу інформації, яка надійшла від хлібозаводів Волинської області (учасників досліджуваного ринку);

- у листі від 29.01.2016 № 290 "ТЕРЕМНО ХЛІБ" надано інформацію щодо 37 учасників ринку - конкурентів, ПАТ "Нововолинський хлібозавод" у листі від 15.02.2017 № 115 зазначено про 24 суб'єкти господарювання - конкурентів;

- також інформацію щодо переліку учасників ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів Волинської області було отримано від Рівненського та Тернопільського обласних територіальних відділень Антимонопольного комітету України;

- об'єктом аналізу визначення монопольного (домінуючого) становища встановлено суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва та оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів (як товарної межі ринку);

- територіальні межі ринку визначені з урахуванням ступеня відкритості ринку шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживачів оптове придбання хліба та хлібобулочних виробів є неможливим або недоцільним. При цьому територіальні межі ринку сформовані з урахуванням плеча доставки оптової партії хліба і хлібобулочних виробів від основних суб'єктів господарювання до представників роздрібної торгівлі;

- ступінь відкритості ринку в межах території м. Луцьк, Луцького, Рожищенського, Ізерцівського, Любешівського, Маневицького, Локачинського та Горохівського районів визначався як відсоткове співвідношення загального обсягу ввезеного товару на ринок (оптова реалізація хліба та хлібобулочних виробів виробниками, що працюють за межами території ринку) до загального обсягу ринку. Ступінь відкритості ринку оптової торгівлі хлібом та хлібобулочними виробами за 2016 рік склав 8,46% та підтвердив коректність визначених територіальних меж;

- часовими межами ринку (оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів) визначено період протягом 2016 року. При цьому був виконаний порівняльний аналіз динаміки ринку у 2015-2016 роках;

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку здійснено від загального обсягу реалізованого товару, протягом часу, що складає часові межі ринку;

- при визначенні обсягів ринку застосовані натуральні показники - кількість реалізованого хліба та хлібобулочних виробів у тоннах (без врахування власної торгівлі та реалізації бюджетним установам для кінцевого споживання) на підставі даних, наданих безпосередньо учасниками ринку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що:

- з метою отримання зауважень та заперечень ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" щодо його становища на ринку, 13.04.2017 Відділення на адресу ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" направило лист № 21/1.27-546 "Про ознаки монопольного (домінуючого) становища на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів" із службовою запискою щодо стану конкуренції на регіональному ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів у межах м. Луцьк, Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Любешівського, Маневицького, Локачинського та Горохівського районів за результатами діяльності у 2016 році;

- у листі Відділенням запропоновано ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" у 10 (десяти) денний термін з дня отримання цього листа надати Відділенню докази (у випадку їх наявності), які свідчать про те, що ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" зазнавало значної конкуренції на ринку від інших суб'єктів господарювання;

- ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" на адресу Відділення направлено лист від 28.04.2017 № 2751, в якому позивач зазначив про недостатність проведеного дослідження та неврахування всіх чинників ринку, вказавши, зокрема, на те, що ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" зазнає значної конкуренції на ринку за результатами огляду місць продажу хліба та хлібобулочних виробів. За даними ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ", його частка на відповідному ринку не перевищує 26% від загального обсягу;

- листом від 06.06.2017 № 21/1.27-810 Відділення повідомило ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" про відхилення його доводів щодо значної конкуренції на ринку. Так, Відділення повідомило позивача, зокрема, про те, що: такий критерій, як "огляд місць продажу" - відсутній; Відділенням досліджується ринок оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів за результатами діяльності суб'єктів ринку у 2016 році, тому посилання на поточну різноманітність хлібобулочних виробів на прилавках супермаркетів є некоректним; протягом 2015-2016 років склад учасників ринку в межах м. Луцьк, Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Любешівського, Маневицького, Локачинського районів майже не змінився. Переміщення двох - п'яти учасників ринку, сукупна частка яких не сягає 1%, свідчить про відсутність підстав для твердження, що ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" зазнає значної конкуренції на відповідному ринку, оскільки його частка у визначених територіальних межах протягом 2015-2016 років перевищує 60%; за результатами дослідження ринку ринкова ситуація у 2016 році склалася така, що частка ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" (69,02%) більша 35% (ознака монопольного [домінуючого] становища), а частка ще одного "значимого" учасника знаходилася в межах 5-10%. Таким чином, згідно із значеннями показників концентрації ринок оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Луцьк, Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Любешівського, Маневицького, Локачинського районів віднесено до типу "жорстка олігополія", а ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" діє на ньому з ознаками монопольного (домінуючого) становища.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання протиправним та скасування Розпорядження.

Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель;

6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.

Згідно з приписами статті 14 вказаного Закону адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Як унормовано частинами першою та другою статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання на ринку, визначається згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, яка затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика).

Відповідно до статті 2 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

визначення товарних меж ринку;

визначення територіальних (географічних) меж ринку;

встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку;

етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду: перевіривши правильність застосування Відділенням приписів Методики у визначенні монопольного (домінуючого) становища позивача на ринку оптової реалізації хліба та хлібобулочних виробів у межах м. Луцьк, Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Любешівського, Маневицького, Локачинського та Горохівського районів за результатами діяльності у 2016 році; врахувавши, що розгляд справ органами Антимонопольного комітету України здійснюється у зв'язку з виявленням ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції (у тому числі, наслідків такого порушення), зокрема, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку; водночас монопольне (домінуюче) становище на ринку саме по собі не є порушенням; встановивши, що оспорюване Розпорядження прийняте у межах компетенції Відділення, з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; беручи до уваги те, що оспорюваним Розпорядженням не порушуються права, свободи та інтереси позивача, - дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання Розпорядження недійсним.

Доводи, які викладені у касаційній скарзі ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ", спростовуються вище викладеним.

Посилання ПАТ "ТЕРЕМНО ХЛІБ" на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2005 № 20/707-10/254, у даному випадку, є недоречним, оскільки судове рішення у зазначеній справі прийнято за інших фактичних обставин справи, відмінних від обставин справи № 903/649/17.

Доводи, які викладені у відзиві Відділення на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи апеляційним господарським судом та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судове рішення апеляційного господарського суду - без змін, як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ТЕРЕМНО ХЛІБ" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі № 903/649/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко