Справа № 462/27/18 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 33/783/460/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 рокуапеляційний суд Львівської області в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2018 року, –

встановив:

цією постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 352 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.

Згідно постанови судді 02 січня 2018 року о 07 год. 05 хв. ОСОБА_2 у місті Львові по вул. Кульпарківській, 142 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву, нестійка хода. Від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в присутності двох свідків відмовився.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_2 покликається на те, що рішення суду є необ’єктивним.

Зазначає, що суд не дослідив чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, тобто не виконав прямий припис адміністративного процесуального закону.

Враховуючи, що у відповідності до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності, слід визнати, що допущене судом порушення суттєво вплинуло на об’єктивне вирішення справи, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню.

Наголошує, що у відповідності до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Звертає увагу на те, що постанова винесена Залізничним районним судом м. Львова 28 березня 2018 року, а вручена була йому у суді під розписку лише 13 квітня 2018 року.

Просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та прийняти нову постанову, у якій вирішити питання про звільнення від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу.

Правопорушник ОСОБА_2 був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги останнього проводити за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин викладених у постанові є обґрунтованим, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка і такий не оспорюється в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.1 ст. 21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

За змістом закону таке звільнення від адміністративної відповідальності є не обов’язком, а правом суду, з урахуванням, зокрема, обставин, зазначених у ст. 33 КУпАП.

Виходячи з наведеного та з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, можливі наслідки керування транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, в стані алкогольного сп’яніння, дані про особу правопорушника, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для передачі матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу.

Відтак, доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_2 є безпідставними, а постанова суду першої інстанції – законною і обґрунтованою.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

постановив:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 28 березня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати

у кримінальних справах ОСОБА_1

апеляційного суду

Львівської області