КОПІЯ Справа № 2-а-1246/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 вересня 2009 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,
при секретарі – Кійченко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та виплату недовиплаченої пенсії, третя особа Державне казначейство України,
в с т а н о в и в:
21.05.2009 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Миргород Полтавської області про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та виплату різниці між виплаченою та перерахованою пенсією. В позові посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, у зв’язку з чим управлінням пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області йому було призначено пенсію. Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія, він звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку пенсії до управління пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області в квітні 2009 року, але управлінням йому було в цьому відмовлено. При нарахуванні йому пенсії управлінням пенсійного фонду України в м. Миргород Полтавської області порушуються вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пенсія йому повинна нараховуватися в залежності від мінімальної пенсії за віком, яка існує в державі, встановленої йому групи інвалідності та прожиткового мінімуму встановленого в державі. Посилання Управління пенсійного фонду України в м. Миргороді Полтавської області на ту обставину, що пенсія йому нараховується у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини є безпідставними, оскільки ці постанови входять в протиріччя з законами та Конституцією України. Тому, просив суд визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Миргороді по відмові в перерахунку йому пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Миргороді провести йому перерахунок основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог закону і виплатити заборгованість з пенсійних платежів за 2008-2009 роки.
Ухвалою суду від 12 серпня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Державне казначейство України.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив зобов’язати відповідача провести йому перерахунок пенсії та виплату різниці між перерахованою та раніше виплаченою пенсією за період з дня встановлення інвалідності – 14.08.2008р. по день прийняття цієї постанови, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, уточнені позовні вимоги підтримав, вважав, що є підстави для задоволення позову, враховуючи положення ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Миргороді в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, про що в справі маються наявні докази, у направленому до суду письмовому запереченні на позов пояснив, що при призначенні пенсії позивачу управління керувалося ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. та № 654 від 16.07.2008р. Розгляд справи просив провести без участі представника управління Пенсійного фонду в м.Миргороді.
Представник третьої особи – Державного казначейства України, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.41).
Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши позивача, його представника, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Під час розгляду справи з’ясовано, що позивачу з 14.08.2008р. була встановлена ІІ група інвалідності в зв’язку із захворюванням пов'язаним з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.7) та 28.08.2008р. видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с.9). За довідкою МСЕК в зв'язку із захворюваннями, пов'язаними із виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач втратив професійну працездатність на 70% (а. с. 8).
Згідно з п. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по ІI групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи – 75% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону з дня прийняття такого рішення. Отже, Управління Пенсійного фонду України у Миргородському районі повинне виплачувати позивачу пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Миргород Полтавської області по відмові в перерахунку пенсії, виходячи із діючих розмірів мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законодавством України, та щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплату різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо стягнення різниці між раніше виплаченими та перерахованими пенсіями не підлягають задоволенню, оскільки ця сума не була позивачу нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України; Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про державний бюджет України» на 2008-2009 роки, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р .№10-рп/2008, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області щодо не приведення у відповідність ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміру пенсії ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до розміру, визначеного ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Законами України «Про Державний бюджет України» на 2008-2009 роки, з 14.08.2008 року по день прийняття цієї постанови та провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було.
Суддя: (підпис)
Повний текст постанови виготовлено і підписано 8 вересня 2009 року
Оригіналу відповідає:
Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко