Номер провадження: 22-ц/785/66/18

Номер справи місцевого суду: 521/15486/16-ц

Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Кононенко Н.А.,

За участю секретаря: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2017 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 інфляційні нарахування на суму боргу за період з 01 березня 2014 року по 01 вересня 2016року у розмірі 90779 (дев'яносто тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь на користь держави судовій збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2017 року.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

В судове засідання, призначене на 08 травня 2018 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Судом вірно встановлено що, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2007 року, яке набрало законної сили з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було стягнуто грошові кошти у розмірі 106050,00 грн.

29 липня 2016року на виконання зазначеного рішення суду був виданий дублікат виконавчого листа.

Також матеріалами справи встановлено, що постановою державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03 серпня 2016р. за заявою позивача було відкрито виконавче провадження №51910619 з примусового виконання виконавчого листа №2-4240/07, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 29 липня 2016року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 106050,00 грн.

Постановою державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22 серпня 2016р. було накладено арешт на майно ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження.

Однак, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2007 року ОСОБА_2 не виконане, грошові кошти в розмірі 106050,00 грн. позивачу не повернуті.

За таких обставин, суд правильно виходив з того, що після набрання рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 березня 2014 року законної сили, між сторонами виникли грошові зобов'язання, тобто у ОСОБА_2 виникло зобов'язання сплатити на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 106050,00грн., яка вже була стягнута за зазначеним рішенням суду, у зв'язку з чим судом не може бути повторно задоволена аналогічна вимога позивача.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.549, ч.2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З тексту розписки вбачається, що сторони не передбачили в договорі стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а тому місцевий суд обґрунтовано відмовив в цій частині.

Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, прийняття судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Таким чином, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних, аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача пені, при цьому в тексті позовної заяви навівши розрахунок розміру боргу з урахуванням індексу інфляції, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, тому суд правильно вважав, що позивач мав на увазі саме стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму боргу, місцевий суд виходив з того, що оскільки відповідачем заявлено вимогу про пропуск строку позовної давності, а саме за період з 01 березня 2014 року по 01 вересня 2016 року, тому нарахування проводяться саме з 01 березня 2014 року.

Розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції проведено судом вірно.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що на теперішній час сума боргу залишається неповернутою, а тому є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрат у розмірі 90779,00грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач заперечує факт отримання в борг коштів та написання розписки, однак, ці факти були встановлені рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2007 року, яке було чинним на час ухвалення оскаржуваного рішення, та яке скаржник не позбавлений був можливості оскаржити.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційнийсуд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та пені- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2018р.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

Н.А. Кононенко