КОПІЯ                                                 Справа № 1-46/09

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 березня 2009р.     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

        головуючого судді     – Сидоренка Ю.В.

                    при секретарі               - Кійченко Т.Г.

                            з участю прокурора     - Сіряк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу по обвинуваченню                      

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

- за ст.286 ч.3 КК України,

в с т а н о в и в :

18 вересня 2008 року близько 9 години ОСОБА_1, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем НОМЕР_1, при опадах у вигляді дощу рухався по автодорозі сполученням Миргород –Хорол, з с.Мелюшки Хорольського району Полтавської області, в напрямку м.Миргород, Полтавської області, перевозячи в якості пасажирів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На ділянці автодороги 6 км.+ 200 м., не доїжджаючи повороту на с.Гаркушинці Миргородського району, в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 (із змінами), не вибрав з урахуванням дорожньої обстановки безпечної швидкості руху, внаслідок чого втратив контроль над транспортним засобом та не впоравшись з керуванням допустив виїзд на праве узбіччя по напрямку свого руху та зіткнення з придорожнім деревом.

Внаслідок цього зіткнення потерпілому ОСОБА_2 завдано тілесних ушкоджень у вигляді пневмотораксу зправа, консолідованих переломів 4, 5, 6 ребер зліва, ран на обличчі, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довгострокового розладу здоров’я.

Потерпіла ОСОБА_4 внаслідок зіткнення отримала тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів у м’які тканини лобно-скроневої ділянки голови та під м’яку мозкову оболонку лобно-тім’яної ділянки, забою речовини головного мозку лобної ділянки зправа, чисельних переломів кісток склепіння та основи черепа (лобної, тім’яної, потиличної, решітчастої, основної), перелому акроміального кінця правої ключиці, перелому 2-3 ребер зправа по передньо-підпахвовій лінії, чисельних епідерміальних ран на обличчі, чисельних саден та синців на тілі, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які викликали смерть потерпілої на місці пригоди.

Потерпіла ОСОБА_3 внаслідок зіткнення отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливів у м’які тканини лівої тім’яно-потиличної ділянки голови та під м’яку мозкову оболонку лівої тім’яно-потиличної ділянки, переломів 1-5,7 ребер зправа та 2-11 ребер зліва, розривів легень по задній поверхні, садна на лівому плечовому суглобі та рани в тім’яно-потиличній ділянці зліва, які за висновком судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які викликали смерть потерпілої на місці пригоди.

Свою вину в інкримінованому йому діянні підсудний ОСОБА_1 визнав повністю. Пояснив, що 18.09.2008 року вранці він вирішив поїхати на перебуваючому у його володінні автомобілі «VOLKSWAGEN Passat» у м.Миргород на ринок, щоб придбати носильні речі дітям. З ним поїхали його дочка ОСОБА_5, племінниця дружини ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_2 Під час руху йшов дощ, на одній з ділянок шляху, неподалік від Миргорода, автомобіль занесло на узбіччя і він зіткнувся з деревом. Обставин, як це сталося, внаслідок отриманого шоку не пам’ятає. Позов прокурора про відшкодування збитків на лікування потерпілого від злочину визнав.

Окрім визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується слідуючими  доказами перевіреними судом:

-     показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що 18.09.2008 року, близько 8 години 30 хвилин вони на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 виїхали з с.Мелюшки у Миргород, з ними також їхали його дружина ОСОБА_3 та малолітня дочка ОСОБА_1 – ОСОБА_4, які сиділи на задньому сидінні. Під час руху йшов дощ, дорога була мокрою. Раптом автомобіль занесло і він виїхав на узбіччя та зіткнувся лівим боком з деревом. Його дружина та дочка ОСОБА_1 загинули на місці пригоди, а він та підсудний отримали тілесні ушкодження та були доставлені у лікарню. Претензій до підсудного ні морального ні матеріального характеру він не має, тому цивільний позов не заявляв;

-     протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.09.2008р., схемою та фототаблицею до нього, в яких зафіксовано загальну обстановку на місці ДТП, дорожні та погодні умови на час пригоди та відображено наявність механічних пошкоджень від зіткнення з деревом на автомобілі НОМЕР_2 (а.с.13-28);

-     висновком судово-медичної експертизи № 252 від 31.10.2008р., яким встановлені тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_4 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та визначено, що її смерть настала внаслідок тупої травми голови, яка викликала виникнення багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу м’які тканини голови, м’яку мозкову оболонку та забою речовини головного мозку (а.с. 94-96);

-     висновком судово-медичної експертизи № 253 від 05.11.2008р., яким встановлені тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та визначено, що її смерть настала внаслідок автотравми, яка призвела до виникнення чисельних двохсторнніх переломів ребер, розривів легень, крововиливу у м’які тканини голови, м’яку мозкову оболонку та ускладнились внутрішньою кровотечею та тяжким шоком (а.с. 97-98);

-     висновком судово-медичної експертизи № 25 від 17.01.2009р. щодо ОСОБА_2, яким встановлено, що тілесні пошкодження у вигляді пневмотораксу зправа, консолідованих переломів 4, 5, 6 ребер зліва, рубці на обличчі, які утворилися на місці бувших ран, могли утворитися під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди та по ступеню тяжкості відносяться до тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію довгострокового розладу здоров’я (а.с. 160);

-     висновком автотехнічної експертизи № 193 від 10.10.2008р., з висновками якої, погоджується суд, визнаючи їх обґрунтованими та такими, що узгоджуються із сукупністю інших доказів по справі, проаналізованих судом, згідно яких в момент ДТП підсудний ОСОБА_1 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням ДТП. При цьому підсудний мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вищевказаних вимог Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру (а.с.101-102);

-     згідно довідки Миргородської ЦРЛ від 02.10.2008р., за результатами аналізу крові від 18.09.2008р. у крові підсудного етиловий спирт не виявлений (а.с.125);

-     медичними довідками та іншими документами про факт і тривалість лікування потерпілого ОСОБА_2 в медичному закладі, з яких вбачається, що таке лікування він дійсно проходив і в ході лікування йому призначалися відповідні ліки та використовувалися  медичні матеріали, а закладом охорони здоров’я було витрачено 499 грн. 50 коп. на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (а.с.30; 92-93, 116).

Таким чином, перевіривши докази по справі та проаналізувавши їх, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_1, які проявилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та загибель двох осіб, слід кваліфікувати по ст.286 ч.3 КК України.

Обставини, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_1 відсутні.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки у вигляді травмування та загибелі близьких родичів підсудного та його самого, характер допущених ним порушень Правил дорожнього руху та його ставлення до цих порушень, обставини справи, що пом’якшують покарання підсудного, особу підсудного ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується позитивно, має сім’ю та неповнолітніх дітей на утриманні, а також позицію потерпілих, які будь-яких претензій до підсудного не мають, просили його суворо не карати.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до переконання про можливість призначення цьому підсудному мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.286 КК України.

При цьому суд вважає неможливим застосувати до підсудного додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки він на момент вчинення злочину не отримав такого права у встановленому законом порядку.

Враховуючи визнання своєї вини підсудним, його щире каяття, особу підсудного та інші пом’якшуючі обставини, суд вважає за можливе звільнити його від покарання з випробуванням у відповідності із ст.75 КК України, що буде достатнім заходом впливу для попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора про відшкодування втрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, визнаний підсудним, підлягає до задоволення, виходячи із засад  диспозитивності, на основі  положень, визначених ст. 931 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки .

На підставі ст.76 КК України ОСОБА_1 в період іспитового строку зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи і періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Цивільний позов Миргородського міжрайонного прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миргородського районного фінансового відділу 499 грн. 50 коп .  (чотириста дев’яносто дев’ять гривень 50 копійок) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину.

Речовий доказ по справі - автомобіль «WOLKSWAGEN Passat», державний номерний знак НОМЕР_3, переданий на зберігання ОСОБА_1, (а.с.33-34/1), залишити у його володінні та розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подання апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: (підпис)

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського

 міськрайонного суду                                                                                    ОСОБА_7