УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2460/16-ц

Провадження №22ц/774/1372/К/18

У Х В А Л А

22 травня 2018 року м. Кривий Ріг

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі судді Зубакової В.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року по справі за позовом виконкому Дзержинської районної у місті ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Криворізька місцева прокуратура № 1, Криворізький центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, орган опіки та піклування виконкому Дзержинської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року задоволено позовні вимоги виконкому Дзержинської районної у місті ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Криворізька місцева прокуратура № 1, Криворізький центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, орган опіки та піклування виконкому Дзержинської районної у місті ради, орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів(а.с. 196-197).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 приймали участь у судовому засіданні 20 червня 2017 року та були присутніми під час проголошення рішення суду у зазначеній цивільній справі.

Копію рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року відповідач ОСОБА_1 отримав особисто 20 липня 2017 року (а.с. 200), його представник ОСОБА_3 теж отримав копію цього рішення суду 10 липня 2017 року (а.с. 202).

17 листопада 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про надання інформації щодо надходження до суду апеляційної скарги, поданої від його імені адвокатом ОСОБА_3, на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року (а.с. 206).

Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу листом від 30 листопада 2017 року за вихідним №4386/2/210/305/17 відповідача ОСОБА_1 було повідомлено про те, що рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року в апеляційному порядку не оскаржувалося та повторно надано копію цього рішення суду. Лист від 30 листопада 2017 року за вихідним №4386/2/210/305/17 відповідач ОСОБА_1 отримав особисто 14 грудня 2017 року (а.с. 207).

14 травня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року та, одночасно, просив суд поновити йому пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що адвокат ОСОБА_3 повідомив його про подання апеляційної скарги, і лише після отримання відповіді від керівника Першого Криворізького центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги він довідався про те, що апеляційна скарзі від його імені не подавалася, оскільки ним не було сплачено судовий збір.

Апеляційне провадження не може бути відкрито, з огляду на наступне.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VІІІ, яким викладено в нових редакціях тексти, зокрема, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчиненні окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом під час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, судом перевіряється дотримання скаржником процесуальних строків на апеляційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року, встановлених цивільним процесуальним законодавством України, в редакції до набрання чинності Закону № 2147-VIII, тобто до 15 грудня 2017 року.

Апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки, згідно ст. 297 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, залишається без руху.

Згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні 20 червня 2017 року, у якому було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення, а повне рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року було ним отримане 20 липня 2017 року (а.с. 193-194, 200)

Не погодившись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, яку здано до канцелярії Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу 14 травня 2018 року, тобто з пропуском процесуального строку встановленого ч.2 ст. 294 ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, більш ніж на пів року.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Відповідачем у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду зазначається, що строк було пропущено через те, що він вважав, що його представник - адвокат ОСОБА_3 оскаржив рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року в апеляційному порядку та про те, що така апеляційна скарга від його імені не подавалася, відповідач ОСОБА_1 довідався з листа керівника Першого Криворізького центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (а.с. 211), що не може бути визнано судом поважними причинами для задоволення клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Так, судом встановлено, що 17 листопада 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про надання інформації щодо надходження до суду апеляційної скарги, поданої від його імені адвокатом ОСОБА_3, на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року (а.с. 206) та 14 грудня 2017 року особисто отримав лист Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 30 листопада 2017 року за вихідним №4386/2/210/305/17 з інформацією про те, що рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року в апеляційному порядку не оскаржувалося (а.с. 207), що спростовує твердження відповідача щодо його необізнаності про ці обставини до отримання відповіді керівника Першого Криворізького центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

При цьому, до керівника Першого Криворізького центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із запитом про надання інформації про причини неподання адвокатом ОСОБА_3 від його імені апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся 27 лютого 2018 року та вже 05 березня 2018 року за вихідним №01-11/03-104 йому було надано розгорнуту відповідь на його звернення (а.с. 204), а апеляційна скарга була подана лише у травні 2018 року, тобто майже через два місяця після надання керівником Першого Криворізького центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідачу інформації за його зверненням, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку з підстав, зазначених у клопотанні про його поновлення.

Отже, наведені відповідачем ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку не є поважними та навпаки свідчать про пропуск такого строку з неповажних причин (неналежне ставлення до своїх процесуальних прав), а інших обставин,які об'єктивно перешкоджали відповідачу оскаржити судове рішення в межах строків, визначених ЦПК України, в редакції від 18.03.2004 року, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, подану апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати відповідачу строк для надання доказів поважності причин пропуску процесуального строку.

Керуючись ч. 3 ст. 357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 20 червня 2017 року залишити без руху для звернення до апеляційного суду з заявою про поновлення строку, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня вручення ухвали суду.

Попередити учасника справи, який подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк або вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнанні неповажними, суддя-доповідач відмовить у відкритті апеляційного провадження, і апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: