Судове рішення #7152894

                                            Справа № 2-а-1078/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2009 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі          – Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та стягнення недовиплаченої пенсії, третя особа Державне казначейство України,

в с т а н о в и в:

5 травня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області. В позові посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІІ групи,  у зв’язку з чим управлінням пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області йому було призначено пенсію. Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія, він у лютому 2009 року звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку пенсії до управління пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області, але управлінням йому було в цьому відмовлено. При нарахуванні йому пенсії управлінням пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області порушуються вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки пенсія йому повинна нараховуватися в залежності від мінімальної пенсії за віком, яка існує в державі та встановленої йому групи інвалідності та прожиткового мінімуму встановленого в державі. Посилання ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області на ту обставину, що пенсія йому нараховується у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини є безпідставними, оскільки ці постанови входять в протиріччя з законами та Конституцією України. Тому просив суд визнати дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі по відмові в перерахунку йому пенсії незаконними, як необґрунтовані та такі, що порушують його права. Зобов’язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України в м. Миргороді провести йому перерахунок основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог закону та стягнути заборгованість з виплати пенсії з лютого 2009 року по день набрання рішенням суду законної сили.

Під час судового розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги, просив зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії та стягнути різницю між виплаченою та перерахованою пенсією починаючи з 1 травня 2008 року.

Ухвалою суду від 27 серпня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Державне казначейство України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доповненні до неї.

Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності (а.с.27), заявлений позов не визнала. Просила відмовити в його задоволенні, пояснивши, що позивач ОСОБА_1 в даний час отримує пенсію по IІІ групі інвалідності і його захворювання дійсно пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обчислення його пенсії проведено відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі відшкодування фактичних збитків завданих здоров’ю, встановлених МСЕК, у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють спірне питання та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Пояснила, що визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком не повинен застосовуватись при нарахуванні пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також повідомила, що у період, за який позивачем заявлено позовні вимоги, він деякий час отримував пенсію на загальних підставах, а не на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підтвердження чого надала копії розпоряджень про призначення пенсії.

Представник третьої особи – Державного казначейства України, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у направленому до суду письмовому поясненні на позовну заяву просив розгляд справи проводити без представника Державного казначейства України (а.с.51-53).

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач є інвалідом IІІ групи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.4, 8, 56-59). В зв’язку з цим з 22 серпня 2008 року по 7 жовтня 2008 року та з 30.06.2009 року по даний час він отримував пенсію по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.29-30, 69-72).

27 січня 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати йому пенсію та встановити її на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додатково 50% мінімальної пенсії за віком (а.с.5). У задоволенні вказаної заяви позивачу було відповідачем відмовлено (а.с.6, 7).

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими: по IІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам III групи – 50% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р №10-рп/2008 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Наслідком прийняття Конституційним Судом України такого рішення є втрата чинності окремих положень цього Закону. Отже, ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м.Миргороді повинне виплачувати позивачу пенсію в розмірі, передбаченому ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується  для  встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, визначених в статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Миргород Полтавської області по відмові йому в перерахунку пенсії, виходячи із діючих розмірів мінімальної пенсії за віком, що встановлюється законодавством України, та щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області провести перерахунок призначеної основної та додаткової пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплату різниці між раніше виплаченою та перерахованою пенсією підлягають задоволенню за період з 22 серпня 2008 року по 7 жовтня 2008 року та з 27 січня 2009 року по теперішній час – щодо основної пенсії, та з 22 травня 2008 року по теперішній час – щодо додаткової пенсії.

ОСОБА_4 вимоги щодо стягнення різниці між раніше виплаченими та перерахованими пенсіями не підлягають задоволенню, оскільки ця сума не була позивачу нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163  Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України; Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р .№10-рп/2008, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 Івановича задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії неправомірними.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії за періоди з 22 серпня 2008 року по 7 жовтня 2008 року та з 27 січня 2009 року по день прийняття цієї постанови відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції станом на 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Законами України «Про Державний бюджет України» на 2008-2009 роки.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за період з 22 травня 2008 року по день прийняття цієї постанови відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції станом на 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Законами України «Про Державний бюджет України» на 2008-2009 роки.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести виплату ОСОБА_1 різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було.

Суддя:

Повний текст постанови виготовлено і підписано 10 листопада 2009 року

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                          Ю.В.Сидоренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація