25 травня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,   Лихути Л.М.,   Охрімчук Л.І., 

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи виконавчий комітет Лебединської міської ради Сумської області, Лебединське міське управління земельних ресурсів Сумської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини приміщення магазину і переведення прав та обов'язків покупця, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лебединського районного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Лебединського районного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_4 р., яким у позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Відмовляючи в позові, місцевий суд, з урахуванням фактичних обставин справи, виходив з того, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 ЦК України 1963 р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_3, як учасниця спільної часткової власності, мала право вибору покупця серед інших співвласників, які виявили бажання придбати її частку.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з рішенням місцевого суд та залишив його рішення без змін.  

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від ІНФОРМАЦІЯ_2 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :