Справа № 183/957/18

№ 1-кс/183/525/18

У Х В А Л А

22 травня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Шевченко О.С.,

розглянувши заяву прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк Інеси Петрівни, -

в с т а н о в и в:

22 травня 2018 року канцелярією Новомосковського міськрайонного суду зареєстрована заява прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., яку вона мотивує тим, що при розгляді клопотання слідчого СВ Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 146 КК України ОСОБА_2, слідчий суддя Крохмалюк І.П. не може приймати участь.

Так слідчий суддя Крохмалюк І.П. ухвалою від 03.04.2018 року відмовила у задоволенні клопотання слідчого про продовження раніше обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрала запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В подальшому 26.04.2018 року ухвалою слідчого судді Крохмалюк І.П. відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначену ухвалу 12.03.2018 року Апеляційним судом Дніпропетровської області скасовано, до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 11.05.2018 року під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Крохмалюк І.П. від 26.04.2018 року апеляційний суд зауважив на необґрунтованість ухвали слідчого судді та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 травня 2018 року. Прокурор вважає, що у слідчого судді Крохмалюк І.П. склалося внутрішнє переконання щодо недоцільності обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке суперечить позиції апеляційного суду, та є обставиною, яка викликає сумнів у її неупередженості під час розгляду чергового клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор Дахно М.М. підтримала свою заяву про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П., вважає, що вона, добре знаючи всі матеріали кримінального провадження, склала внутрішнє переконання щодо недоцільності обрання ОСОБА_2 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання. Оцінка поданих слідчим матеріалів здійснена слідчим суддею за її внутрішнім переконанням, висловлена у відповідних ухвалах, і наразі не може бути змінена слідчим суддею.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви про відвід прокурора, звернули увагу суду на ту обставину, що при розгляді апеляційним судом Дніпропетровської області скарг на ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П. не було встановлено порушень процесуального закону, апеляційний суд надав іншу оцінку доказам, поданих слідчим в обґрунтування клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому підозрюваний зауважив, що він також під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 25.02.2018 року заявляв відвід слідчому судді Крохмалюк І.П., однак після відмови у задоволенні його заяви, не вбачає будь-якого особливого ставлення слідчого судді Крохмалюк І.П. до нього, як до підозрюваного та особистості вцілому.

Розглянувши подану заяву, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Так, у відповідності ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов’язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників кримінального процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ’єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні вселяти в демократичному суспільстві.

Однією з процесуальних форм забезпечення об’єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Між тим, доводи прокурора Дахно М.М., викладені у її заяві про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П. та доповнені в ході розгляду заяви в судовому засіданні, не можуть бути розцінені судом, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості слідчого судді.

Наявність ухвал слідчого судді, скасованих ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області, які прокурор не надав суду для оцінки, не можуть бути розцінені, як неправомірні чи упереджені дії судді, які, в свою чергу, можуть стати безумовною підставою для її відводу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Крохмалюк І.П. – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.