КОПІЯ Справа № 1-111/09
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі :
головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,
секретаря - Кійченко Т.Г.,
з участю: прокурора - Жага Е.Г., Герасименко Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_5, незаміжньої, не працюючої, в силу ст.89 КК України раніше не судимої,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи єдиною особою, на яку покладені обов’язки по вихованню та утриманню малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, протягом часу з 2003 року по 14.01.2009 року, внаслідок зловживання спиртними напоями та ведення аморального способу життя не займалася вихованням своєї дочки, не піклувалася про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не створила належні умови для її проживання, навчання та всебічного розвитку, не створила необхідних побутових умов для проживання дитини, що в сукупності призвело до тяжких наслідків, які виразились у легкій розумовій відсталості малолітньої ОСОБА_2 з недорозвитком мови II рівня. Згідно висновку судової психолого-психіатричної експертизи, теперішній психічний стан дитини пов’язаний з мікросоціальними факторам, а саме зловживання матір’ю алкоголем, недостатньою увагою та контролем з її боку за станом здоров’я та розвитку, неналежними санітарно-гігієнічними умовами. Таким чином ОСОБА_1 злісно не виконувала обов’язки по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.
Підсудна ОСОБА_1 під час судового розгляду справи свою вину у вчиненні злочину визнала, пояснив, що вона коли не вживала алкогольних напоїв, займалася вихованням своєї дочки ОСОБА_3, але інколи запивала. Саме в такий період, 14 січня 2009 року за постановою прокурора дочку в неї було відібрано, а пізніше за рішенням суду позбавлено її батьківських прав. В скоєному вона розкаюється і обіцяє в подальшому не вживати алкогольних напоїв.
Крім визнання своєї вини підсудним його вина в інкримінованому діянні підтверджується:
- показаннями законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що підсудна є її дочкою. Старший син підсудної проживає з нею, бабусею, майже від народження, а дочка ОСОБА_3, проживала з матір’ю. Підсудна, коли не була п’яна, то займалася вихованням своєї дочки, але дуже часто зловживала спиртними напоями. Вона інколи забирала у підсудної ОСОБА_3, і потім вона не хотіла йти до матері. Зараз дитина в інтернаті. В зв’язку з тим, що дочка розкаялася, просила суворо її не карати.
- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що він три з половиною роки працює Зуєвецьким сільським головою і весь цей час підсудна зловживає спиртними напоями. Бували випадки, що вона залишала дитину саму в нетопленій хаті, дитина погано харчувалася. Він неодноразово проводив бесіди з ОСОБА_1, попереджав про можливість позбавлення батьківських прав. На деякий час те допомагало, а потім знову починались запої, мінялись співмешканці, що і призвело до того, що дитину довелося відібрати;
- показаннями свідка ОСОБА_6 яка показала, що дитина почала відвідувати дитячий садок з вересня 2008 року, але ходила нерегулярно, спочатку сторонилася дітей, погано говорила, були випадки, коли мати забирала дитину, перебуваючи у нетверезому стані. З весни 2009 року, коли дитина була у бабусі, дитячий садок відвідувала регулярно, стала краще говорити, з’явилася тяга до малювання;
- показаннями свідка ОСОБА_7, яка показала, що сім’я ОСОБА_1 перебуває на обліку в службі у справах дітей Миргородської райдержадміністрації з 2003 року. За цей час неодноразово проводилися бесіди з ОСОБА_1 щодо виконання своїх батьківських обов’язків та припинення зловживання алкогольними напоями. На деякий час це давало користь, але потім підсудна знову починала пити, неодноразово змінювала місце проживання та співмешканців, що негативно впливало на розвиток дитини. Останній рік ОСОБА_1 взагалі опустилася, в помешканні були вкрай антисанітарні умови, дитина перебувала у занедбаному стані, тому 14.01.2009 року за постановою Миргородського міжрайонного прокурора її було відібрано в підсудної;
- показаннями свідків – лікарів ОСОБА_8, та ОСОБА_9, які дали показання про стан фізичного та психічного здоров’я дитини на час проживання з підсудною та відібрання;
- актами обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 від 15.08.2008р. та від 14.01.2009р., в яких зафіксовано незадовільні умови проживання дитини (а.с.28, 31);
- актом відібрання дитини з сім’ї від 14.01.2009р. та фототаблицею до нього, в якому зафіксовані незадовільні умови проживання ОСОБА_2 (а.с. 34-39);
- медичними документами щодо стану здоров’я ОСОБА_2 (а.с.87-89);
- довідками-розрахунками про призначену ОСОБА_1 допомогу Управлінням праці та соціального захисту населення Миргородської РДА та копією пенсійної справи (а.с.57-76) згідно яких ОСОБА_1 виплачувалась допомога на двох дітей як одинокій матері;
- копією рішення Миргородського міськрайонного суду від 10.06.2009 року про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей (а.с. 162);
- копією висновку судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_2 від 20 березня 2009 року згідно якого вона виявляє ознаки легкої розумової відсталості з недорозвитком мови II рівня, рівень її розвитку не відповідає її віку, її теперішній психічний стан пов’язаний як з вродженими факторами, так і з мікросоціальними (зловживання матір’ю алкоголем, недостатньою увагою та контролем з її боку за станом здоров’я та розвитку, неналежними санітарно-гігієнічними умовами (а.с.45-48).
Таким чином, суд вважає вину підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведеною повністю.
Злочинні діяння ОСОБА_1 містять всі ознаки злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, тому суд вважає необхідним кваліфікувати їх за ст.166 КК України.
При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, характер її діянь, позицію представника малолітньої потерпілої, та відомості про особу підсудної, що характеризується посередньо.
Обставин, що обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудної ОСОБА_1, суд враховує щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи визнання своєї вини підсудною, її щире каяття та інші обставини справи, суд вважає за можливе звільнити її від покарання з випробуванням у відповідності із ст.75 КК України, що буде достатнім заходом впливу для попередження вчинення нею нових злочинів.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд.-
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі .
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши її з-під варти негайно в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя: (підпис)
Вірно: Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко