КОПІЯ Справа № 2-а-890/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2009 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді – Сидоренко Ю.В.,
при секретарі – Кійченко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про стягнення недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 19.03.2009 року звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради, в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплатам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.06.2007р. по 28.02.2009р. включно в сумі 8259,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачкою було зазначено, що в період з червня 2007 року по лютий 2009 року включно їй проводилися грошові виплати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради допомоги на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, але не в повному обсязі, як це передбачено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Законами України «Про державний бюджет України на 2007рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими визначено прожитковий мінімум для дітей відповідного віку. В період з 01.06.2007року по 28.02.2009 року їй виплачувалася допомога лише у розмірі від 9,72 грн. до 149,12 грн. щомісячно, в той час як підлягало до виплати в сумі, не меншій ніж передбачений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а саме: в червні-вересні 2007 року – по 442 грн., в жовтні-грудні 2007 року – по 450 гривень, в січні-березні 2008 року – по 526 грн., в квітні-червні 2008 року – по 538 грн., в липні-вересні 2008 року – по 540 грн., з жовтня 2008 року – по 557 грн. щомісячно. Всього не доплачено допомоги в розмірі 8259,12 гривень, тобто різниця між належною до виплати та виплаченою сумою, яку вона просила стягнути з відповідача – ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, при цьому пояснила, що допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку вона отримує з червня 2007 року по даний час. Про порушення її права щодо розміру виплати вона дізналася в січні 2009 року, тому вважала що строк на звернення до адміністративного суду нею не пропущений.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності (а.с.21), просила відмовити в задоволенні позову, оскільки управління діяло в межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону, так як ст.56 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», був встановлений розмір виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років, який нараховувався та виплачувався позивачці протягом 2007року в сумі 90 грн. на місяць з індексацією відповідно до рівня інфляції. Крім того, вважала, що в задоволенні позовних вимог за 2007 рік необхідно відмовити відповідно до ст.100 КАС України, оскільки позивачкою без поважних причин пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом терміном 1 рік, встановлений ст.99 КАС України і підстав для його поновлення немає. Щодо виплат допомоги за період із січня 2008 року по лютий 2009 року включно, то управління діяло на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» із змінами, внесеними п.23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який неконституційним не визнавався, отже був чинним. Розмір допомоги в цей період становив 130 грн. на місяць, тому що позивачка не подавала до управління довідок про дохід сім’ї за останні шість місяців для проведення перерахунку.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступного.
Позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) і відповідно до положень ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом.
Пунктом 3 ч.1 ст.3 ЗУ « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено один із видів державної допомоги сім’ям з дітьми – допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно ч.1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», в редакції, що діяла до 01.01.2008 р., розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлений в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.
Відповідно до пояснень, наданих сторонами в судовому засіданні, та відповідних довідок (а.с.8-10) позивачці допомога виплачується з часу її звернення за допомогою – з 25 червня 2007 року. В період з 01.01.2007р. виплата проводилась відповідно до положень ст.56 ЗУ« Про Державний бюджет України на 2007рік» та ст. 15 і п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення з мін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р.). При цьому позивачка є незастрахованою особою, отже дія положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на неї не розповсюджується.
Рішенням Конституційного суду України у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56 та інших статей Закону України« Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007року № 6-рп/2007, визнано такими , що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік», за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані не конституційними. Таким чином положення ст.56 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007рік», втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення тобто з 09.07.2007року.
Відповідно до типового положення про Головне управління праці та соціального захисту населення та управління праці та соціального захисту населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007р. № 790 функція надання відповідно до законодавства державної допомоги сім’ям з дітьми та інших видів допомоги належить територіальному управлінню праці та соціального захисту населення. Територіальним управлінням за місцем проживання ОСОБА_1 (а.с.11) є ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради. Враховуючи вищевикладене, суд вважає його належним відповідачем по даній справі.
Враховуючи вищенаведене ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради повинне було перерахувати та виплатити позивачці недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років починаючи з 09.07.2007року по 31 грудня 2007року.
Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішення Конституційного Суду № 6-рп від 09.07.2007 року публікувалося в пресі (Офіційний вісник України, 2007, N 52 (27.07.2007), Баланс, 2007, 07, № 33, Баланс-Бюджет, 2007, 07, № 23, Закон і Бізнес, 2007, 07, № 29, Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации, 2007, 08, № 34, Все про бухгалтерський облік, 2007, 07, № 69 та ін.) та обговорювалося в засобах масової інформації, тому позивачка мала можливість з ним при бажанні ознайомитися, а отже суд вважає, що позивачці було достовірно відомо починаючи з липня 2007 року про порушення її прав відповідачем при нарахуванні сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до статті 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України.
Приймаючи до уваги те, що позивачкою не надано суду доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, та що підстави поновлення такого строку відсутні, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, що стосуються періоду з 01.06.2007р. по 31.12.2007р. слід відмовити за пропуском строків звернення до суду.
Щодо вимог про стягнення допомоги за період з 1 січня 2008 року по 28 лютого 2009 року, суд вважає наступне.
П.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення з мін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. було внесено зміни до ст. 15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 01.01.2008 року надається в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Вказані зміни не визнавалися неконституційними, отже були чинними у вказаний період.
Таким чином, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради, здійснюючи позивачці виплати, передбачені ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в редакції від 28.12.2007 року, діяло на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 8-14, 24, 99-102, 158-163, 167, 186 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Миргородської міської ради Полтавської області про стягнення недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було.
Суддя: (підпис)
Оригіналу відповідає:
Суддя Миргородського міськрайонного суду Ю.В.Сидоренко