Справа № 569/6243/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року Рівненський міський суд

в особі судді – Ковальова І.М.

при секретарі – Соломон О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про поновлення процесуального строку на звернення до суду, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про поновлення процесуального строку на звернення до суду, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення звернулась ОСОБА_1

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх зад волити з підстав, викладених в адміністративному позові та поновити процесуальний строк на звернення до суду; визнати протиправною та скасувати постанову №65 про адміністративне правопорушення від 13 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання представник відповідача не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав, відзив на позов суду не надав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови №65 про адміністративне правопорушення від 13 березня 2018 року, винесеної адміністративною комісією при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши справу про адміністративне правопорушення і встановила, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож.м.Рівне, АДРЕСА_1, ФОП, згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1 від 07 лютого 2018 року: 07 лютого 2018 року в 11:00 год. за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 197, виявлено встановлення металевого каркасу з накритим метало профілем, що спричинило зміну зовнішнього вигляду фасаду будинку, що здійснено без погодження паспорту зовнішнього розпорядження фасаду, чим порушено п.16.4.1. Правил благоустрою м.Рівне, затверджених рішенням рівненської міської ради №512 від 28 квітня 2011 року, відповідальність за що передбачена ст.152 КУпАП. Зазначене порушення виявлене 07 лютого 2018 року, про що складено адміністративний протокол від 07 лютого 2018 року за ст.152 КУпАП. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.278,279,280,284 КУпАП, адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, постановляє: накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп.

У зв’язку з винесенням вищезазначеної постанови у відсутності ОСОБА_1, копія постанови була направлена на її адресу проживання (АДРЕСА_2).

З дослідженого в судовому засіданні пошуку поштових відправлень вбачається, що оскаржувану постанову працівниками Укрпошта було вручено за довіреністю 30 березня 2018 року. З адміністративним позовом до суду позивач звернулась 04 квітня 2018 року, тому суд вважає, що наявні всі підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено доказів тих обставин, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Стаття 152 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з пояснень представника позивача, зі змісту інкримінованого позивачу правопорушення вбачається, що такими її діями порушено п.16.4.1. Правил благоустрою м.Рівне, затверджених рішенням Рівненської міської ради №512 від 28 квітня 2011 року. Рішенням рівненської міської ради №512 від 28 квітня 2011 року затверджено Правила благоустрою міста Рівного з додатками. Додатком №1 до вказаного рішення органу місцевого самоврядування є Правила благоустрою м.Рівне, які складаються з 17 розділів. Як слідує зі змісту протоколу №1, який слугував винесенням оскаржуваної постанови, суть записаного правопорушення є порушенням п.16.4.1. Правил благоустрою м.Рівне. Вказаний пункт Правил благоустрою м.Рівне віднесено до Розділу 16 «Відповідальність громадян та юридичних осіб за порушення правил благоустрою», яким передбачено, що до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні в порушенні встановлених державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Таким чином, п.16.4.1. Правил благоустрою м.Рівне фактично переписує, тобто дублює зміст ст.152 КУпАП, а не визначає якийсь державний стандарт, норму чи правило в сфері благоустрою населених пунктів, порушення якого є адміністративним правопорушенням, визначеним ст.152 КУпАП. А відтак, всупереч вимогам ч.1 ст.256 КУпАП, зміст протоколу №1 від 07 лютого 2018 року не місить посилання на норму закону порушення якої тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.152 КУпАП, а отже в протоколі викладено суть подій, які за своїм змістом не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП оскільки не зазначено, який же саме державний стандарт, норму чи правило у сфері благоустрою населених пунктів порушено позивачем.

Однак, не зважаючи на невідповідність протоколу №1 про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП, всупереч приписам ст.278 КУпАП, адміністративна комісія при виконавчому комітеті Рівненської міської ради не виявила за потрібне дотриматись вимог КУпАП при підготовці справи до розгляду, а саме вирішити питання чи правильно складено протоколу.

Крім того, згідно роздруківки від слідкування поштового відправлення, направлено повістку про виклик позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення на 13 березня 2018 року на 15 год. 30 хв., яку позивач отримала 13 березня 2018 року о 17 год. 47 хв., що позбавило її можливості скористатись правом на належний захист та надати пояснення, докази.

Крім того, відповідно до резолютивної частини оскаржуваної постанови, штраф накладено на громадянку ОСОБА_1, у максимальному розмірі, який визначений для посадових осіб та громад – суб’єктів підприємницької діяльності, при тому, що ні протоколом, ні будь-яким іншим документом не визначено, що адміністративне правопорушення вчинене позивачем, як посадовою особою чи ФОП.

Вважає, що в діях його довірительки відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому з цих підстав просить суд позов задоволити.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що представник відповідача не довів належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинила інкриміноване їй адміністративне правопорушення, відзиву на адміністративний позов не надав, в судове засідання не з»явився, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про отримання судової повістки рекомендованим листом, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог позивача в частині закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність закріпленим КАС України критерієм, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за наявними критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпечені ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень – єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу, в даному випадку – відповідача в справі.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Тому в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №65 про адміністративне правопорушення від 13 березня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАп

В решті позовних вимог позивачу відмовити.

Судові витрати по справі звернути за рахунок держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя :