У Х В А Л А

07 травня 2018 року

м. Київ

справа № 372/6276/13-ц

провадження № 61-12110св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В.І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року у складі судді Потабенко Л. В. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О.,

встановив:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 6 562,17 грн заборгованості за кредитним договором, з яких загальна заборгованість за кредитом складає 4 094,64 грн і заборгованість за відсотками - 2467,53 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 червня 2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_4 був укладений кредитний договорі, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 8 000,00 грн зі сплатою 26 % річних.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору станом на 10 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 6 562,17 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 562,17 грн, судовий збір у сумі 229,40 грн та витрати, що пов'язані з публікацією у газеті, 420 грн, усього 7211,57 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позичальник не виконує взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка повинна бути стягнута з нього.

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема статей 256, 267, 512-519, 1082 ЦК України, статті 129 Конституції України, статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та порушення норм процесуального права, а саме: статей 10, 27, 31, частини четвертої статті 74, частини першої статті 76, статей 60, 213, 303 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скарга аргументована тим, що про розгляд справи його не було належним чином повідомлено, про наявність рішення суду першої інстанції дізнався майже через три роки після його ухвалення, у зв'язку з чим не мав можливості надати свої пояснення та докази у справі.

Апеляційний суд також при вирішенні спору не з'ясував фактичних обставин справи, не надав їм належної правової оцінки та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскаржень неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення ні процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України. Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ухвалив:

Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначити до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О.Антоненко

В. І.Крат