Справа № 2-777/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

18 грудня 2009 року Першотравенський міський суд, Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Фадєєвій Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення суми моральної шкоди,

                     В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення суми моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на те що він знаходився  в трудових відносинах  з ВАТ «Павлоградвугілля» в тяжких підземних умовах більше 17 років, а саме шахтою «Ювілейна». При виконанні трудових обов’язків він був травмований в березні 1988 року.

 Висновком МСЕК від 08 липня 2008 року йому було встановлено 80% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності безстроково.

У зв’язку зі стійкою втратою професійної працездатності вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки: фізичний біль, душевні страждання, переживання викликана наслідками професійного захворювання стали невід’ємною частиною його існування; він втратив професійну працездатність, втратив можливість повністю реалізувати  свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати. Стан його здоров’я незадовільний, він часто лікується стаціонарно та амбулаторно. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 121000 гривень.

Конституційний  Суд України в абзаці 9 пункту 5 рішення № 20-рп/2008/справа про страхові виплати/ зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Також позивач вважає , що згідно до ст.12 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року, який діяв на момент його травмування та встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні та шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З врахуванням викладеного позивач просить суд стягнути  на його користь у відшкодування моральної шкоди 121000 гривень.

В судове засідання позивач не з'явився, направив заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» Тюлькіна О.О. позовні вимоги не визнала, оскільки позивач при прийомі на роботу був ознайомлений з умовами на наслідками його праці на підприємстві з високою небезпекою на що свідомо погодився, відсутній висновок МСЕК про наявність у позивача  даних про спричинення йому моральної шкоди, який слід розглядати у комплексі з іншими документами відносно потерпілого, позивач є застрахованою особою, з 01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ВАТ «Павлоградвугілля»  сплачує за нього встановлені законом страхові внески, відповідальним за спричинену позивачу  шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов’язків  є Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в особі  відділення виконавчої дирекції ФССНВУ у місті Першотравенську, де позивач отримує належні йому страхові виплати за ушкоджене здоров'я. Обидва рішення Конституційного суду України від 27 січня 2004 року та від 08 жовтня 2008 року з одних і тих же правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди потерпілим на виробництві є діючими і взаємовиключними. Крім того вважає що, позивачем пропущений трьохмісячний  строк для звернення до суду за захистом своїх прав, а також вважає, що задоволення позову за рахунок ВАТ «Павлоградвугілля» буде суперечити вимогам ст.ст.8,46 Конституції України,ст.9 Закону України «Про охорону праці»,ст.ст.21,34 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Просить в задоволенні позову відмовити .

  Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні обставини.

   Так в ході судового розгляду було встановлено, що позивач отримав виробничу травму в період виконання трудових обов’язків МГВМ на шахті «Ювілейна», правонаступником якої є ВАТ «Павлоградвугілля». В зв’язку з отриманням виробничої травми  - закрита  черепно-мозкова травма, струс головного мозку( акт про нещасний випадок №32 від  18 березня 1988 року) ОСОБА_1 встановлено  за висновком МСЕК від  09 липня 2008 року 80%  втрати професійної працездатності.

На момент отримання  ОСОБА_1 трудового каліцтва діяли «Правила відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов’язаним з виконанням ними трудових обов’язків», затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР №690 від 03 липня 1984, відповідно до яких відшкодування моральної шкоди  не передбачалося.

Тому посилання позивача  на Закон України «Про охорону праці» та ст.1167 ЦК України в редакції 2004 року  є безпідставними, так як дані цивільно-правові норми зворотної дії в часі не мають.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог про відшкодування завданої моральної шкоди.

Обговорюючи питання про судові витрати по справі, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 15 гривень, витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави, так як ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від його сплати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України,  суд -

                    В И Р І Ш И В :

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 15 (п’ятнадцяти ) гривень.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законну силу після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано через Першотравенський міський суд на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ