Справа № 2-а-285-2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Селидове 21 вересня 2009 року
Селидівський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Карабут Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Клименко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання донарахувати та сплатити суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду із адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання неправомірними дій його службових осіб та зобов»язання нарахувати та виплатити недонараховані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину у гарантованому законом розмірі.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила суду, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину- дочку ОСОБА_4. Вона отримує грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років, передбачену діючим законодавством України, виплату якої з 01.04.2007 р. здійснює Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради. В обґрунтування позову зазначила, що згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна сплачуватись в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Тому Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради повинно було донарахувати та сплатити їй за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Також згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну дитину з 1 квітня 2007 року -525грн., з 1 жовтня – 532 грн. На протязі 2007 р. вона отримувала грошову допомогу на дитину - 130 грн. на місяць, замість щомісячних виплат у розмірі 525-532 грн. щомісячно, встановлених Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми». Крім того, позивач вважає, що відповідачем по справі має бути Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради, оскільки з 2007 року по теперішній час допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається виключно Управлінням праці та соціального захисту населення. З цих підстав позовні вимоги до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вона не заявляє і заперечує проти стягнення з Фонду недоотриманих сум. Просить суд визнати дії відповідача Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною у розмірах, менших ніж встановлено ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім»ям дітьми» протиправними, зобов»язати відповідача донарахувати та сплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 2252 грн.41 коп. за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Позивач вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми неконституційного законодавства, про зміни в законодавчих актах не повідомляли, тому про їх порушення вона дізналася тільки у січні 2008 року. Крім того, в неї була відсутня реальна можливість звернутися до суду, оскільки дитина потребувала з її боку догляду, який вона здійснює самостійно без сторонньої допомоги, дитина часто хворіла та потребувала постійного лікування і вона була зайнята підтримуванням стану здоров»я дитини. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з позовом до адміністративного суду за захистом порушеного права.
Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача, який діє на підставі відповідної довіреності, не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені і виплачені в розмірі та в порядку, передбачених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. Вважає, що службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити. Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду.
Представник Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, залученого до справи у якості співвідповідача, в судове засідання не з”явився, належним чином повідомлений про день та місце розгляду справи, до суду надав заяву з проханням заслухати справу у його відсутність.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.
ОСОБА_1 є матір»ю малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-НО НОМЕР_1, виданого 26 травня 2006 року виконкомом Гірницької міської ради м.Селидове Донецької області. Отримала за період липня – грудня 2007 року щомісячно за липень 2007р. – 129 грн.03 коп., серпень 2007р. – 132 грн. 64 коп., вересень 2007р. – 134 грн. 45 коп., жовтень 2007р. – 136 грн. 13 коп., листопад 2007р. – 140 грн. 05 коп., грудень 2007р. – 144 грн. 10 коп. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплату якої з 01.04.2007 р. їй здійснює Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради.
Відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської Ради, Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради є виконавчим органом міської ради, що утворюється за рішенням міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є підзвітним і підконтрольним міській раді підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові, а з питань здійснення ним делегованих повноважень органів виконавчої влади , підконтрольне головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації .
Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, рішеннями обласної ради, розпорядженнями голови обласної держадміністрації, наказами начальника головного управління праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації. Статутом територіальної громади м. Селидове, Регламентом роботи Селидівської міської ради, її виконавчого комітету, рішеннями міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також положенням про управління.
Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штамп, власний бланк.
Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників та видатки на утримання управління в межах виділених асигнувань визначає міська рада після попередньої експертизи у фінансовому управлінні .
В 2007 році згідно діючого на той час законодавства допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалась позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення, згідно п.5 ст.23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» до ст..13 Закону України ?ро державну допомогу сім»ям з дітьми" від 21.11.1992 № 2811-ХП були внесені зміни, в результаті яких з 01.01.2008 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається як застрахованим в системі загальнообов»язкового державного соціального страхування, так і не застрахованим особам виключно Управліннями праці та соціального захисту населення, тому саме Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради належний відповідач за даним позовом і немає правових підстав для стягнення вищевказаної допомоги з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей, регулюються нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11 «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі-Закон № 2811-Х11), приписами статей 13 і 15 якого, що були чинними на час виникнення і дії спірних правовідносин в редакції від 22 березня 2001 року, передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми відповідно до статті 4 цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Дію частини першої статті 15 зазначеного Закону було зупинено нормою статті 77 (пункт 19) Закону від 20 грудня 2005 р. № 3235-1V «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2006 рік визначена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень.
Згідно з пунктами першим і шостим ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно Законами України встановлюється, зокрема права і свободи людини і громадянина; основи соціального захисту.
Закони є актами єдиного органу законодавчої влади – Верховної Ради. Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмету правового регулювання. Немає також закону, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. У статті 4 Бюджетного кодексу України зазначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням цього Кодексу та Законам України «Про Державний бюджет України».
Дію частини першої статті 15 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» було зупинено нормою статті 71 (пункт 14) Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік», згідно приписів якого визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2007 рік здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону зазначений розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункту другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13).
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту третього розділу V111 «Прикінцеві положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до законодавства приписи Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України та з 9 липня 2007 року відновлена дія частини першої статті 15 Закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. У статті першій Закону № 2811-Х111 передбачено, що Кабінетом Міністрів України встановлюється тільки порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для такого призначення.
Положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За таких обставин, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню положення частини першої статті 15 Закону № 2811-Х11, який має вищу юридичну силу. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом – постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 змісту та обсягу права, наданого Законом «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», є безпідставними.
З огляду на наведене дії управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради щодо встановлення розміру і виплати ОСОБА_1 державної допомоги на дитину, починаючи з 09.07.2007 року, судом визнаються такими, що порушують конституційні права позивача на гарантований державою рівень соціальних виплат, який відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України має забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала своїх соціальних зобов’язань перед позивачем відносно виплат щорічної разової грошової допомоги за 2007 р. у повному розмірі, а також враховуючи сімейні обставини позивача, захворювання її дитини, яка потребувала лікування і догляду з боку позивача, судом причина пропуску строку звернення позивачем до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.
Прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р. № 489-V затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн
З урахуванням викладених обставин сума недоплаченої позивачу грошової допомоги становить: липень – 247 грн. 79 коп. ( 463:31)х23) – (129, 03 грн.:31)х23); серпень –330 грн. 36 коп. (463-132,64;) вересень – 328 грн. 55 коп. ( 463-134,45); жовтень – 333 грн. 87 коп. (470-136,13); листопад – 329 грн. 95 коп. (470-140,05); грудень – 325 грн.90 коп. ( 470-144,10), а всього на загальну суму – 1896 грн. 42 коп.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоплачену суму державної грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 1896 грн. 42 коп.
Посилання представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених ст. 15 Закону від 21 листопада 1992 р. № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (Європейський суд з прав людини справа «Кечко проти України»). Ці обставини не є підставою для звуження існуючого у позивача права на отримання соціальної пільги – грошової допомоги і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Згідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб”єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету , якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 19,22,92 Конституції України, статтями 9, 71,87,88, 94,102,158,159,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 1,13.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд
П О С Т А Н О В И В :
Пропущений ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року – неправомірними.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016 , код ЕДРПОУ 25953988) здійснити виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої в 2007 році державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1896( одна тисяча вісімсот дев»яносто шість) грн. 42 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з рахунку місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 18 грн.96 коп.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.
Суддя