Справа № 456/1282/17 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.

Провадження № 22-ц/783/6916/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м.Львів

Колегія суддів Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Приколоти Т.І.

суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року по справі за позовомБудинкоуправління №1 м. Стрий КЕВ м. Львова до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за не оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території,-

встановила:

4 травня 2017 року позивач звернувся з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за несплату наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка станом на 1 листопада 2016 року становила 1308,67 грн. Згодом позивач збільшив розмір позовних вимог - просив стягнути заборгованість в розмірі 2413,06 грн., що утворилась станом на 1 червня 2017 року. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі БУ №1 м. Стрий КЕВ м. Львова. В квартирі №41 будинку проживають відповідачі. Між позивачем та відповідачами склались зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, а отже, вони зобов'язані оплачувати такі. Відповідачі невчасно та не в повному обсязі здійснювали оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого в них перед позивачем виникла заборгованість. Актом від 10 травня 2017 року було списано багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 з балансу БУ №1 КЕВ м. Львова на підставі Наказу МОУ №148 від 14 березня 2017 року, а відповідно до наказу начальника БУ №1 м. Стрий КЕВ м.Львова зупинено надання послуг з утримання житлових будинків та території з 1 червня 2017 року. Надалі надання послуг даному будинку проводить ОСББ «Ремсервіс».

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року позов задоволено.

Ухвалено стягнути солідарно з відповідачів на користь Будинкоуправління №1 м. Стрий КЕВ м. Львова заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2413,06 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необгрунтованим, та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що послуги, за які позивач вимагає оплату, останнім не надавалися, будинок потребував і надалі потребує ремонту, прибудинкова територія не прибиралася. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України у чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення редакції, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.

На підставі ст.ст.10-11, 58-61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України у чинній на даний час редакції суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.67 ЖК Української РСРплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.68 цього Кодексу наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Стаття 64 вказаного Кодексу встановлює, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

За ст.162 цього Кодексу оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 квітня 1994 року із змінами, внесеними законами України №2453-ІУ від 3 березня 2005 року та №3370-ІУ від 19 січня 2006 року, утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України незалежно від форм власності на них.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня1992 року № 572, із змінами, внесенеми постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24 січня 2006 року, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч.4 ст.19 цього Закону особливим учасником відносин в сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач, який залежно від цивільно-правових угод може бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пункт 6 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що балансоутримувач має право звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Згідно ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані та приживають в квартирі №АДРЕСА_1.

Балансоутримувачем даного будинку, яким надавались послуги з утримання будинку та прибудинкової території, до винесення 1 червня 2017 року начальником БУ №1 м. Стрий КЕВ м.Львова наказу №15 від 18 травня 2017 року був позивач БУ №1 КЕВ м. Львова

Відповідачі до 1 червня 2017 року користувались послугами, які їм надавались з боку позивача, що свідчить про існування договірних відносин між сторонами. Тому відповідачі зобов'язані нести витрати по утриманню та обслуговуванню будинку та прибудинкової території.

Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Є встановленим, що у зв»язку з нерегулярною та неповною сплатою за отримані послуги відповідачами утворилась заборгованість за період з 1 лютого 2015 року по 1 червня 2017 року в розмірі 3813,06 грн., в березні 2016 року відповідачами погашено 1400 грн.

Відповідно до розрахунку боргу станом на 1 червня 2017 року відповідачі заборгували позивачу за надані послуги 2413,06 грн.

Відповідачами в обґрунтування заперечень не надано будь-яких належних і допустимих доказів на спростування існування чи розміру заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову.

З висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Залишити рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий

Судді