Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

21 травня 2018 р.                                                                                             Справа № 820/3836/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32277921, 61003, м. Харків, вулиця Квітки-Основ`яненка, 7) до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 21236853, 64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка) про визнання незаконними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дослідне сільськогосподарське підприємство "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення № 8 Виконавчого комітету Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 15.12.2017 року "Про визнання недійсним записів про реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю)", надалі.

Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція  адміністративних судів  поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема - спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Термін "суб'єкт владних повноважень", відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАСУ, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Зі змісту адміністративного позову та заявлених позовних вимог встановлено, що предметом спору є питання землекористування - дострокове припинення договору оренди земельної ділянки.

Проте суд зазначає, що за приписами ст. 12 Земельного кодексу України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст втому числі належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу та інші повноваження.  

Із наведеного випливає, що при здійсненні повноважень власника землі селищна рада не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 статті 4  та п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, а є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Суд зазначає, що окрім суб’єктного складу, який за своїми ознаками визначає спір як адміністративну справу, предмет спору носить приватноправовий характер та не стосується захисту прав у сфері  публічно-правових відносин.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що владні ознаки відповідача, які за загальними ознаками визначають зазначений спір як справу адміністративної юрисдикції, не змінюють приватноправової природи спірних відносин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України в рішеннях від 11.11.2014 р., у справі № 21-493а14 та від 09.12.2014 р. у справі № 21-308а14, де з посиланням на положення ст. 2, 5 Земельного кодексу України суд зазначив, що орган місцевого самоврядування при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин та при розпорядженні земельними ділянками комунальної власності є вільним у виборі суб'єкта щодо надання земельної ділянки. Позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Органи місцевого самоврядування у відносинах розпорядження землями комунальної власності є суб'єктами цивільного права і не здійснюють у цих правовідносинах владних управлінських функцій.

Таким чином, правовідносини з приводу яких виник спір, регулюються Цивільним кодексом України та є предметом цивільно-правового регулювання, оскільки сторони мають рівні права, а селищна рада в цих відносинах не здійснює владних управлінських функцій та не виступає як суб'єкт владних повноважень.

Оскільки підстави позову випливають зі спірних правовідносин, що мають цивільно-правовий характер, і він не пов'язаний безпосередньо зі здійсненням владних управлінських повноважень, цей спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції та не може ними розглядатися.

Відповідно до  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

 Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "..." поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Згідно приписів ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, вказаний спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції за правилами цивільного провадження

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вказано у ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Роз’яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 170, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі Дослідного сільськогосподарського підприємства "БВ у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32277921, 61003, м. Харків, вулиця Квітки-Основ`яненка, 7) до Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 21236853, 64811, Харківська область, Близнюківський район, с. Алісівка) про визнання незаконними та скасування рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї документами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання - через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено 21 травня 2018 року.

Суддя                                                                                  Ю.О. Супрун