Справа № 2-а-1001/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 грудня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чумак Н.О.,

при секретарі Хачатурян М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної Інспекції УМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Бєлан Євгена Володимировича про визнання протиправними дії інспектора ДПС, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної Інспекції УМВС України в Дніпропетровській області Бєлан Євгена Володимировича про визнання протиправними дії інспектора ДПС, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі.

Позов, на задоволені якого в судовому засіданні наполягав представник позивача, обґрунтований тим, що 21 жовтня 2009 року  відповідачем була винесена постанова про адміністративне правопорушення позивачем, яке виявилося в порушенні п. 8.7.3 «г»  Правил дорожнього руху, в зв’язку з чим на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень. Позивач вважає протокол незаконним, тому що правил дорожнього руху не порушував, а тому просить скасувати оскаржувану постанову вказуючи,що 21 жовтня 2009 року позивач здійснював рух по автошляху Бориспіль-Запоріжжя на 415 км. під’їжджаючи до світлофора на ньому був ввімкнений зелений сигнал, в зв’язку з цим позивач швидкість не змінював та продовжив рух, знаходячись на перехресті регульоване світлофором, ввімкнулося жовте світло світлофора і переконуючись у безпеці дорожнього руху, не вдаючись до екстреного гальмування позивач закінчив переїзд, після чого був зупинений працівниками ДПС. Працівник ДПС при винесені постанови та складані протоколу позивачу не роз’яснив позивачу його права та обов’язки, про що повинна була робитися відмітка в протоколі про адміністративне  правопорушення, не врахував особу правопорушника, його матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.. 33 КУпАП. Тому просить задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову як незаконно винесену.Представник позивача в судове засідання не з»явився,до суду надали заяву про розгляд справи в її відсутність,позовні вимоги підтримує.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, правом на участь у судовому розгляді не скористався, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, свої дії вважає законними та правомірними. Просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог, але доказів правомірності своїх дій не надав.

Суд,дослідивши письмові матеріали справи,  вважає  позовні вимоги обґрунтованими.

Як встановлено в судовому засіданні, 21 жовтня 2009 року відповідачем було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення АН № 542596, відповідно до якої позивач 21 жовтня 2009 року о 19-05 год., керуючи автомобілем марки «Шкода Октавія», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по автошляху Бориспіль-Запоріжжя на 415 км. проїхав регульоване перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофору», тим самим допустив порушення п. 8.7.3 «г» Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Цією ж постановою за вказане правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпроАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.

Зазначені обставини підтверджуються дослідженою судом копією постанови та протоколу.

Відповідно до вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.

Як встановлено в судовому засіданні позивач 21 жовтня 2009 року здійснював рух по автошляху «Бориспіль-Запоріжжя» на 415 км. під’їжджаючи до світлофора на якому був ввімкнений зелений сигнал, в зв’язку з цим позивач швидкість не змінював та продовжив рух, знаходячись на перехресті регульоване світлофором, ввімкнулося жовте світло світлофора і переконуючись у безпеці дорожнього руху, не вдаючись до екстреного гальмування позивач закінчив переїзд, після чого був зупинений працівниками ДПС.

Відповідно до пункту 8.11 ПДР України  - водіям, які разі ввімкнення жовтого сигналу світлофору або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху».

Відповідно до п. 2.1. Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративне правопорушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 року № 1217) при вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції згідно ст.. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення  відповідно до вимог ст.. 254 КУпАП, роз’яснює правопорушнику його права та обов’язки відповідно до ст.. 268 КУпАП, про що робиться в протоколі відмітка, та вручає йому копію протоколу. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення АЕ № 088661 права, передбачені КУпАП позивачу роз’яснені не були. Також позивач не мав змоги скористатися юридичною допомогою адвоката, що зазначено у пункті 22.7 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 13.11.2006 року № 1111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 року за № 1243/13117, а саме «при складанні протоколу працівник ДПС зобов’язаний роз’яснити особі її права, передбачені КУпАП, а саме щодо можливості ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження, оскаржувати рішення по справі в установленому порядку».

До постанови про адміністративне правопорушення не було долучено жодних доказів, фото-, відео матеріалів, показів свідків.

Тому суд визнає, що постанова від 21.10.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної Інспекції УМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Бєлан Євгена Володимировича про визнання протиправними дії інспектора ДПС, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі задовольнити.

 Визнати дії відповідача інспектора дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної Інспекції УМВС України в Дніпропетровській області Бєлан Євгена Володимировича  по накладенню адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1 неправомірними.

Визнати протиправною та скасувати постанову  АН № 542596  від 21.10.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Солонянського взводу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної Інспекції УМВС України в Дніпропетровській області Бєлан Євгеном Володимировичем , закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя         Н.О. Чумак