Судове рішення #7143515

Справа №2-а-1496/2009

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 листопада 2009 року     м.Селидове

                  Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Карабут Ю.О., Чалій А.В., Піроговій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Селидівського міського суду справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити доплату суми щорічної грошової  допомоги до 5 травня,

ВСТАНОВИВ:

                     ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов»язання здійснити доплату суми щорічної грошової допомоги до “5 травня”, яка сплачується згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за  2009 рік, мотивуючи свої вимоги тим, що Управління виплачує грошову допомогу в порушення вимог ч. 5 ст. 13 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", чим порушує її право на отримання цих соціальних виплат у гарантованому законом розмірі. Позивач зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, мав статус ветерана війни та знаходився на обліку в УПСЗН Селидівської міської ради.ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Відповідно до ст. 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, вона має право щорічно отримувати до п’ятого травня щорічну одноразову грошову допомогу як дружина померлого інваліда війни у розмірі п»ять мінімальних пенсій за віком. Однак, в порушення вказаних норм, відповідач виплату вказаної соціальної допомоги здійснив не у повному обсязі. Заявник вважає, що їй недоплачена у 2009 році сума 2310 грн. Так як відповідачем порушено її право на отримання вказаної соціальної допомоги у повному обсязі, просить визнати дії відповідача в відмові в перерахунку та доплаті вищевказаної допомоги неправомірними, зобов»язати відповідача здійснити доплату сум щорічної грошової допомоги у вищезазначеному розмірі.

           У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги , в обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позові, просила позов задовольнити.

Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради позовні вимоги ОСОБА_1   не визнало, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача  Клименко К.О., не погоджуючись з позовними вимогами, стверджував, що соціальні виплати у вигляді щорічної разової грошової допомоги до 5 травня Управлінням проводились ОСОБА_1   у 2009 році у порядку і розмірі, передбаченому для вказаної категорії осіб положеннями Закону ?ро Державний бюджет України на 2009 рік"  та постановою Кабінету Міністрів від 12 березня 2009 р. № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Ці норми закону не визнані неконституційними. Вважає, що службові особи відповідача діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 В судовому засіданні встановлено, що з 18.06.1977 року позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 18.06.1977 року.

Встановлено, що ОСОБА_2 був інвалідом 3 групи, а з 28.09.2007р. інвалідом 2 групи, знаходився на обліку в УПСЗН Селидівської міської ради, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченнями серії  А НОМЕР_1, Б НОМЕР_2 та довідкою МСЕК від 08.10.2007 р.

Згідно свідоцтва про смерть від 02.08.2008 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Згідно посвідчення НОМЕР_3 від 29.12.2008 року ОСОБА_1 є дружиною померлого громадянина із числа ліквідаторів НА ЧАЕС категорії 1, смерть якого пов»язана з Чорнобильською катастрофою. Згідно посвідчення НОМЕР_4 від 09.12.2008 року ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

З огляду на вищенаведене судом встановлено, що позивач дійсно користується пільгами, передбаченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-Х1І (надалі - Закон № 3551-XII).

Згідно ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до інвалідів війни належать також інваліди з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

 Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено щорічно до 5 травня виплачувати разову грошову допомогу дружинам померлих  інвалідів війни   в розмірі - 5 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок та розмірів допомоги, встановлених іншими законами, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено.

З метою реалізації  положень ЗУ„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Кабінетом  Міністрів Україні прийнято постанову «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 18.02.2004 р. №177, якою встановлено, щороку до 10 квітня виділяти кошти Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ст. 13 Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ, щорічна разова допомога інвалідам війни до 5 травня  виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. А саме відповідно до постанови Кабінету  Міністрів Україні: від 12.03.2009 р. № 211 «Про розмірі разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році   відповідно   до   Закону   У країни «Про статус  ветеранів   війни, гарантії їх соціального захисту "   та   ?ро   жертви   нацистських переслідувань", виплата разової грошової допомоги дружинам померлих  інвалідів війни   здійснюється у 2009 р. у розмірі — 180 грн. відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" .

Судом встановлено, що управлінням праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради ОСОБА_1, як дружині померлого інваліда війни виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня  у квітні 2009 року - 180 грн. Зазначена обставина підтверджена відповідними  документами, визнана представником відповідача і не заперечуються позивачем.

Вирішуючи позовні вимоги , суд дійшов до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на законі. Позивачу, щорічну разову грошову допомогу відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було сплачено в 2009 році у розмірі 180 грн., що передбачено Законом України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік» та  постановою Кабінету  Міністрів Україні від 18.03.2009 р. «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та «Про жертви нацистських переслідувань». Вищезазначені норми Закону не були визнані неконституційними.

Виходячи з наведеного суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог   ОСОБА_1  відмовити.

      Керуючись ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 158-163, 167 КАС України, Конституцією України, Законом України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-Х11 від 28.02.1992 р., Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити доплату суми щорічної грошової  допомоги до 5 травня – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня  складання постанови в повному обсязі.

 Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація