ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. Справа № 907/491/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

за участю секретаря судового засідання Гунька О.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2, с.Нижні Ворота Закарпатської області (вх.№ЛАГС 01-05/565/18 від 09.02.2018)

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 (суддя Ушак І.Г. )

у справі № 907/491/17

за заявою: Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича, смт.Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника - ФОП Минда Ю.В.

від апелянта: не з'явились;

від кредиторів: не з'явились;

арбітражний керуючий: не з'явився.

Учасникам процесу роз'яснено їхні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 16.05.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/491/17 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича, смт. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області.

Постановою Господарський суд Закарпатської області від 16.01.2018 Фізичну особу-підприємця Минду Юрія Васильовича визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та встановлено строк для пред'явлення кредиторам вимог до банкрута - 60 днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бабенка Едуарда Вадимовича (ліцензія арбітражного керуючого АГ 580364 від 16.08.2011, свідоцтво арбітражного керуючого №1105 від 05.07.2013); оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ФОП Минди Ю.Ф. банкрутом.

09.02.2018 до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 у справі № 907/491/17 за заявою Фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича про його банкрутство, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, переглянути матеріали справи №907/491/17 в повному обсязі для усунення судом першої інстанції процесуальних порушень, скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018, направити справу для подальшого розгляду за встановленою підсудністю до суду першої інстанції, стягнути з боржника судовий збір.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в судовому засіданні, незважаючи на проведену розпорядником майна боржника інвентаризацію майна ФОП Минди Юрія Васильовича та надані суду повідомлення кредиторів щодо результатів розгляду заявлених грошових вимог до боржника, судом було винесено постанову про визнання ФОП Минда Юрія Васильовича банкрутом. Зазначає скаржник, що господарським судом порушено вимоги ч.3 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо застосування спрощеного порядку провадження у справі про банкрутство фізичної особи підприємця, яка не передбачає застосування до боржника процедур розпорядження майном та санації.

Вказує і на те, що відповідно до вимог ухвали господарського суду від 29.06.2017, якою введено процедуру розпорядження майном боржника подано заяви конкурсних кредиторів за розгляд яких сплачено судовий збір, однак вони не розглянуті судом, більше того відповідно до оскаржуваної постанови господарського суду усі кредитори повинні повторно звернутися до суду з грошовими вимогами, сплативши судовий збір у 60-ти денний строк.

14.02.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення порушень.

Скаржником 05.03.2018 подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду, додаючи при цьому, витяг з офіційного сайту Укрпошта, витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень та оригінал конверту, яким надсилалася оскаржувана постанова.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 у справі № 907/491/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, б/н від 07.02.2018 на постанову Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 року у справі № 907/491/17; справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.03.2018.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2018, 11.04.2018 та 18.04.2018 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.

17.04.2018 від кредиторів боржника ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без їхньої участі. Однак, просили вимоги апеляційної скарги задоволити у повному обсязі скасувавши оскаржувану постанову Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018, як таку, що порушує права та інтереси кредиторів у справі.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 16.05.2018 боржник участь забезпечив, надав пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів враховуючи заяви кредиторів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розгляд справи без їхньої учасіт, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутнього боржника.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.06.2017 на підставі ст.ст 11, 12, 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнято заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання, запропоновано боржнику надати суду план погашення боргів перед кредиторами, накладено арешт на майно, вчинено інші процесуальні дії.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності до норм ст.ст. 7, 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство прийнята із врахуванням спрощеного порядку, що в свою чергу не передбачає застосування процедур розпорядження майном та санації.

29.06.2017 ухвалою господарського суду Закарпатської області за заявою фізичної особи-підприємця Минди Юрія Васильовича порушено провадження у справі про його банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 23.10.2017, розпорядником майна ФОП Минди Ю.В. призначено арбітражного керуючого Бойка Сергія Васильовича (свідоцтво на право здійснення діяльності №118 від 12.02.2013), вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна боржника приймати рішення щодо відчуження ним свого майна, призначено попереднє засідання суду.

Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано на сайті Вищого господарського суду України 05.07.2017.

До господарського суду Закарпатської області із заявами з грошовими вимогами до боржника звернулися ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ОСОБА_2, Чинадіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області, Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго", ПАТ "Банк Форум", ОСОБА_7, ОСОБА_10

Ухвалами суду від 05.09.2017 заяви кредиторів, що надійшли на адресу господарського суду Закарпатської області призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.09.2017, в судовому засіданні 21.09.2017 розгляд справи про банкрутство відкладено на 09.10.2017, згодом на 24.11.2017, 18.12.2017 та 16.01.2018.

Однак, зазначені вимоги в процедурі розпорядження майном боржника, що призначена ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.06.2017 у даній справі розглянуті не були.

Натомість оскаржуваною постановою господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018. в порядку вимог ст. ст. 90, 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" фізичну особу-підприємця Минду Ю.В. визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в межах строку передбаченого ч.1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановлено строк для пред'явлення кредиторами вимог до банкрута - 60 днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бабенка Е.В., зобов'язано арбітражного керуючого подати суду реєстр вимог кредиторів та вжити заходів щодо здійснення процедури ліквідації боржника.

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено , що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 7 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

При цьому, провадження у справах про банкрутство окремих категорій боржників регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Так, провадження у справі про банкрутство фізичної особи врегульоване положеннями ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до ч.1 якої встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Підставою для визнання фізичної особи банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів.

Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами.

До заяви фізичної особи про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого надсилаються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство (ч. 2,3,4, ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Частина 1 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачає, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство фізичної особи господарський суд накладає арешт на майно фізичної особи, за винятком майна, на яке згідно із законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

За клопотанням фізичної особи господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання фізичної особи третіми особами.

За заявою фізичної особи господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (ч.2,4 ст. 91 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Порядок розгляду вимог кредиторів визначений ч. 1 ст. 92 вказаного закону і передбачає, що господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок і розмір задоволення вимог кредиторів. Тобто, строк пред'явлення кредиторами вимог до банкрута встановлюється при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, та не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статей 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 у справі №907/491/17 підлягає скасуванню, як така, що прийнята при неправильному застосуванні норм закону що регулює процедуру банкрутства окремих категорій боржників, а саме банкрутство фізичної особи. Відтак, вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, натомість постанову господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 слід скасувати та направити справу для розгляду до господарського суду.

Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції не сплачувався.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 283, 284 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, с.Нижні Ворота Закарпатської області (вх.№ЛАГС 01-05/565/18 від 09.02.2018) на постанову Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 у справі № 907/491/17 -задоволити.

2. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018 у справі № 907/491/17 - скасувати.

3. Справу № 907/491/17 направити до господарського суду Закарпатської області для розгляду по суті.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 21.05.2018 .

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.