Справа № 2-2762/2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року Кіровський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді: - Золотарьової В.К.
при секретарі: - Снаговській М.О.,
за участю представника відповідача: - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю станції технічного обслуговування, розташовану по АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що 04 лютого 2007 року між ним та Відповідачем був укладений договір підряду на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, на підставі якого Позивач збудував прибудови до вже вистроєної та введеної в експлуатацію нежитлової будівлі станції технічного обслуговування. Загальна вартість виконаних робіт складає 10000 грн. Всі будівельні роботи були виконані на власний ризик та за кошти Позивача. Відповідно до умов договору підряду Відповідач зобов’язаний здійснити розрахунок з Позивачем протягом 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт. 25 серпня 2007 року Позивачем було направлено на адресу Відповідача акти виконаних робіт. Станом на 12 жовтня 2009 року Відповідач не підписав акти виконаних робіт та не здійснив розрахунок з Позивачем за виконані роботи. На неодноразові звернення до Відповідача про сплату суми боргу за виконані роботи Відповідач не реагує.
Відповідно до п.6.5 договору підряду у разі несплати Замовником вартості робіт за договором право власності на будівлю станції технічного обслуговування по АДРЕСА_1 переходить до підрядника, а тому Позивач вважає, що право власності на вказаний об’єкт повинно бути визнано за ним.
В судове засідання Позивач подав заяву в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує, заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог та просить справу розглянути без його участі.
В судовому засіданні представник Відповідача позовні вимоги Позивача не визнала та подала зустрічну позовну заяву про визнання за ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю станції технічного обслуговування, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 723,4 кв. метрів, яка складається з літ. А-2 будівля СТО поз.1-31, літ. Б вбиральня, споруди №№1, 2.I, літ.А6-1, А7-1 прибудови, літ.А4-1 прибудова, без акту введення в експлуатацію.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач (Відповідач за первісним позовом) посилався на те, що Відповідач (Позивач за первісним позовом) не виконав умов договору підряду, будівельні роботи не виконував, всі будівельні роботи він здійснив самостійно та за власні кошти.
Суд вважає, що зустрічний позов взаємно пов’язаний з первісним позовом, а тому їх спільний розгляд є доцільним.
Відповідач (Позивач за первісним позовом) зустрічні позовні вимоги не визнав. Обґрунтував свої заперечення доводами, викладеними в первісному позові.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає зустрічну позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 04 лютого 2007 року між ОСОБА_5 (відповідачем за первісним позовом) та ОСОБА_4 (позивачем за первісним позовом) укладено договір підряду, на підставі якого ОСОБА_4 зобов’язався виконати будівельні роботи на об’єкті СТО по АДРЕСА_1 на власний ризик, за власні кошти і своїми силами (а.с. 6 -7).
Пунктом 10.1 договору підряду встановлено, що договір набуває чинності з моменту початку виконання будівельних робіт (а.с. 6 -7).
Позивачем за первісним позовом не надані докази того, що він приступив до виконання робіт за договором підряду: закупив будівельні матеріали, завіз їх на місце будівництва тощо.
Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні пояснив, що після спливу всіх розумних строків, в які, на його погляд, позивач повинен був почати будівельні роботи, він змушений був відмовитись від договору і за власні кошти здійснити будівельні роботи.
Відповідно до ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Пунктом 6.5 договору підряду встановлено, що якщо підрядник не приступить до виконання будівельних робіт протягом 5-ти днів з моменту підписання договору, замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від зобов’язання в повному обсязі без письмового попередження підрядника про свою відмову.
Частиною 3 ст.615 ЦК України передбачено, що внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов’язання або воно припиняється.
Таким чином, договір підряду від 04 лютого 2007 р., укладений між ОСОБА_5 (відповідачем за первісним позовом) та ОСОБА_4 (позивачем за первісним позовом) припинив свою дію внаслідок відмови від нього в односторонньому порядку ОСОБА_6
В той же час Позивачем за первісним позовом не надано доказів виконання ним умов договору підряду, суд вважає його позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
В той же час суд вважає за можливе задовольнити зустрічні позовні вимоги, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5(позивач за зустрічним позовом) набув право власності на нежитлову будівлю станції технічного обслуговування, розташовану по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2006 р., укладеному з товариством з обмеженою відповідальністю „Алькон”. Відповідно до п.1.2 договору купівлі-продажу придбаний об’єкт складався з будівлі станції технічного обслуговування літ.А-2 поз.1-32 площею 581,8 кв.метрів, вбиральні літ.Б, мостіння № 1, споруди № 1,2( а.с. 15).
Право власності на будівлі станції технічного обслуговування по АДРЕСА_1 зареєстроване за позивачем за зустрічним позовом в КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ” 01.09.2006 року (а.с. 17 -21).
В період з квітня по липень 2007 року позивач за зустрічним позовом здійснив будівництво прибудов літ.А6-1, літ.А7-1, літ.А4-1 до нежитлової будівлі станції технічного обслуговування по АДРЕСА_1. Відповідно до наданих документів будівництво було виконано позивачем за зустрічним позовом за власний рахунок та власними силами (а.с. 23,24,25 -28).
Оцінка технічного стану будівель і споруд СТО проведена в 2009 році товариством з обмеженою відповідальністю „Інжиніринг-правопроект” (ліцензія № 316949 від 20.08.2007 р. діє до 20.08.2011 р.). Згідно технічного висновку обстеження будівель і споруд СТО по АДРЕСА_1, вони знаходяться у нормальному технічному стані, відповідають будівельним нормам та придатні до експлуатації за прямим призначенням, а тому не потребують додаткового прийняття в експлуатацію та складання акту про прийняття їх в експлуатацію. Готовність будівель та споруд до експлуатації в усіх аспектах визначена будівельно-технічним висновком (а.с. 32 -45).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на нежитлову будівлю СТО по АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача (за зустрічним позовом).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на не житлову будівлю станції технічного обслуговування по АДРЕСА_1 – відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 – задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на нежитлову будівлю станції технічного обслуговування, розташовану по АДРЕСА_1, загальною площею 723,4 кв. метрів, яка складається з літ. А-2 будівля СТО поз.1-31, літ. Б вбиральня, споруди №№1, 2.I, літ.А6-1, А7-1 прибудови, літ.А4-1 прибудова, без акту введення в експлуатацію.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 100, 00 гривень та оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Дніпропетровська В.К. Золотарьова