Справа № 515/81/16-ц

Провадження № 4-с/515/332/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

Іменем України

10 травня 2018 року Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

представника скаржника (за довіреністю) ОСОБА_1

старшого державного виконавця Мельниченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області скаргу Татарбунарської районної ради Одеської області на рішення старшого державного виконавця від- ділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській об- ласті ОСОБА_2 щодо винесення постанови про накладення штрафу у виконавчому прова- дженні № 52245753 від 20.10.2016 р.,

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2016 року Татарбунарська районна рада Одеської області в особі її голови ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу при- мусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції (далі - відділ приму- сового виконання рішень ГТУЮ, Відділ) в Одеській області, в якій просила визнати неправомір- ним та скасувати рішення (постанову) старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ГТУЮ ОСОБА_2 від 20.10.2016 р. у виконавчому провадженні серії ВП № 52245753 про накладення на Татарбунарську районну раду Одеської області штрафу у розмірі 5100 грн. за не виконання без поважних причин вимог виконавчого листа у справі № 515/81/16-ц, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 09.09.2016 р. про поновлення ОСОБА_4 на посаді головного лікаря комунального закладу «Татарбунарська центральна рай- онна лікарня (далі – КЗ «Татарбунарська ЦРЛ») з 28.12.2015 р., посилаючись на те, що постанову державного виконавця оформлено з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провад- ження». Так, у вступній частині постанови, що оскаржується, відсутні прізвище, імя та по батькові старшого державного виконавця, який склав постанову, а лише в резолютивній частині міститься підпис зазначеного виконавця. У резолютивній частині постанови, відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Зако- ну України «Про виконавче провадження», відсутній строк пред’явлення рішення до виконання, а лише зазначено, що постанова підлягає виконанню у строки, встановлені зазначеним Законом.

Зазначену скаргу було вилучено з провадження судді Сивоконь Т.І. у зв’язку з її звільненням з посади та передано для розгляду судді Тимошенку С.В.

Ухвалою суду від 02.11.2017 р. за клопотанням представника скаржника розгляд справи було відкладено у зв’язку з оскарженням Татарбунарською районною радою постанови старшого дер- жавного виконавця Мельниченко А.В. про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 52245 753, в рамках якого винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, в апеляційному по- рядку, до закінчення розгляду зазначеної апеляційної скарги.

Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської об- ласті від 29.03.2018 р. апеляційну скаргу Татарбунарської районної ради Одеської області було за- лишено без задоволення, а ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 05.10. 2016 р., якою відмовлено у задоволенні скарги Татарбунарської районної ради на рішення стар- шого державного виконавця Мельниченко А.В. щодо винесення постанови про відкриття вико- навчого провадження серії ВП № 52245753 від 16.09.2016 р. – без змін.

Матеріали цивільної справи з зазначеним судовим рішенням надійшли до суду 27 квітня пото- чного року, після чого скаргу було призначено до розгляду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримала скаргу у повному обсязі, наполягаючи на її задоволенні. Також представником скаржника до скарги було внесено доповнення, відповідно до яких, оскаржувану постанову державним виконавцем винесено з порушенням термінів, вста- новлених Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, на районну раду накладено штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.63 згаданого Закону у новій редакції від 02.06.2016 р., про розмір райрада не попереджалася.

Старший державний виконавець Мельниченко А.В., належним чином повідомлена про розгляд скарги, у судове засідання не з’явилась, згідно раніше надісланому нею клопотання, просила скар- гу розглянути за її відсутності, а в задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Проте її неявка, відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши матеріали, додані до скарги та надані скаржни- ком, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року, залише- ним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одесь- кої області від 11 серпня 2016 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_5 до Татарбунарської районної ради Одеської області, Ко- мунального закладу «Татарбунарська центральна рарайонна лікарня» Одеської області, третя осо- ба без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, про поновлення на роботі та стягнення середнього заро- бітку за час вимушеного прогулу задоволено. Поновлено ОСОБА_5 на посаді головного ліка- ря КЗ «Татарбунарнська ЦРЛ» Одеської області з 28 грудня 2015 року. Стягнуто з КЗ «Татарбуна- рська ЦРЛ» Одеської області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушуного прогулу в сумі 31661 грн.76 коп. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та присудження виплати заробітної плати за один місяць. Стягнуто з Татарбунарської районної ради, КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» Одеської області на користь держави судовий збір в роз- мірі 275 грн.60 коп. з кожного.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 11.08.2016 р., виконавчий лист видано 09.09. 2016 р., що вбачається з копії виконавчого листа (а.с.210, т.2).

16 вересня 2016 року на підставі заяви про примусове виконання за зазначеним виконавчим до- кументом старшим державним виконавцем Мельниченко А.В. відкрито виконавче провадження ВП № 52245753, що вбачається з копії постанови (а.с.3).

Зазначену постанову державного виконавця було оскаржено Татарбунарською районною ра- дою, але ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 05.10.2016 р. (копія на а. с.215-216, т.2), залишеною без змін постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 29.03.2018 р. (копія на а.с.204-206,т.4), відмовлено у задо- воленні скарги Татарбунарської районної ради на рішення старшого державного виконавця Мель- ниченко А.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 52245753 від 16.09.2016 р.

Як вже зазначалось, було допущено негайне виконання рішення суду від 20.04.2016 р. в частині поновлення ОСОБА_5 на роботі та присудження виплати заробітної плати за один місяць.

Проте, не після ухвалення зазначеного рішення суду, а ні після набрання ним законної сили, бо- ржником – Татарбунарською районною радою Одеської області – рішення суду в частині, що сто- сується боржника, не було виконано, не дивлячись на те, що постановою про відкриття виконаі- чого провадження від 16.09.2016 р. боржника було зобов’язано негайно виконати вимоги виконав- чого документу та направити на адресу відділу копії документів, підтверджуючих фактичне вико- нання.

Оскільки боржником вимоги виконавчого документу не було виконано, докази поважності при- чин невиконання рішення суду до відділу не надано, то 20.10.2016 р. старшим державним виконав- цем ОСОБА_2 було винесено ухвалу про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн., копію якої було направлено боржнику, в якій, боржника було зобо- в’язано виконати рішення протягом трьох днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок виконання рі- шень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ч.ч.1,2 зазначеної норми Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення борж- ником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на бор- жника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поваж- них причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, дії старшого державного виконавця Мельниченко А.В. щодо накладення на бор- жника – Татарбунарську районну раду Одеської області – штрафних санкцій у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа, виданого Татарбунарським район- ним судом Одеської області 09.09.2016 р. про поновлення ОСОБА_5 на посаді головного лікаря КЗ «Татарбунарська ЦРЛ» з 28.12.2015 р., виконані зазначеною посадовою особою у відпо- відності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», в межах своїх службових повно- важень, перевищень яких судом не встановлено.

Суд не може погодитись з доводами представника скаржника про те, що старшим державним виконавцем Мельниченко А.В. при складанні постанови про накладення штрафу від 20.10.2016 р. не дотримано вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», які пред’являються до виконавчого документу в частині не зазначення прізвища, ім’я та по батькові посадової особи, яка склала постанову, оскільки у вступній частині зазначається посада зазначеної особи, а в резолю- тивній частині – прізвище та ініціали посадової особи та її підпис.

Також суд вважає неспроможним посилання представника скаржника на те, що на районну ра- ду накладено штрафні санкції у розмірі, передбаченому ст.63 Закону України «Про виконавче про- вадження»у новій редакції від 02.06.2016 р., але про зміну розміру штрафних санкцій райрада не попереджалася, оскільки до кола обов’язків органів виконавчої служби не входить ознайомлення боржників зі змінами у законодавстві.

Посилання представника скаржника на недотримання згаданою посадовою особою відділу ви- конавчої служби строків винесення оскаржуваної постанови та на відсутність у цій постанові заз- начення строку пред’явлення рішення до виконання (лише зазначено, що постанова підлягає вико- нанню у строки, встановлені зазначеним Законом) суд вважає неістотним та таким, що є підставою для визнання оскаржуваної постанови неправомірною.

За наявності у боржника бажання та волі до виконання згаданого судового рішення, зазначені його представником недоліки постанови про накладення штрафу ніяким чином не перешкодили б виконанню рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 63, 74, 75 Закону України «Про виконавче провад- ження», ст.ст.76-81, 258-261, 263, 268, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні скарги Татарбунарської районної ради Одеської області на рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіаль- ного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 52245753 від 20.10.2016 р.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Тимошенко