АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1552/18 Справа № 200/21514/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 52

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, Управління-служба у справах дітей Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, про позбавлення батьківських праві,

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулась з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона з 16.06.2010 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.08.2014 року. Під час зареєстрованого шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_4, яка проживає з нею. Відповідач як батько дитини, в свою чергу, не приїздить до дочки, не телефонує їй, не цікавиться її життям, навчанням, здоров'ям, успіхами, намірами, не пропонує своєї допомоги, тобто виявив байдужість до своєї дитини.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.07.2014 року з відповідача було стягнуто на її користь на утримання дочки аліменти у розмірі 700 грн. щомісячно, проте рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.09.2014 року було змінено розмір аліментів на ј частину заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Однак, аліменти відповідач на утримання своєї дитини не бажає сплачувати, ухиляється від свого обов'язку утримувати дитину до її повноліття. На сьогоднішній день вона самостійно забезпечує потреби своєї дитини, піклується про стан її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Рішенням Лозівської міської ради Харківської області від 29.07.2014 року за № 421 відповідачу було визначено способи участі у вихованні неповнолітньої дитини та визначено графіки побачень батька з донькою. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся до суду. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.02.2015 року позовні вимоги позивача були задоволені, а рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.03.2015 року було змінено рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.02.2015 року. Але, після винесення вказаних рішень відповідач жодного разу не відвідав дитину, не телефонує їй, іншим чином з дитиною не спілкується, на жодне свято не привітав, навіть на день народження.

За таких обставин позивач просила суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт зазначає, що відповідач з 2015 року не проживає разом з донькою, не цікавиться її життям та не сплачує аліменти на її утримання, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області надала відзив на апеляційну скаргу, а якому підтримала апеляційну скаргу позивача, просила її задовольнити та скасувати оскаржуване судове рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони з 16 червня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.08.2014 року.

Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_4, батьком якої є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1245.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.07.2014 року стягнуто з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 700,00 грн. щомісячно, на користь ОСОБА_2 Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.09.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.07.2014 року було змінено. Змінено розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 700,00 грн. на ј частину заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Шлюбні відносини між сторонами припинені, вони проживають окремо, їх дочка ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_5 Між позивачем та відповідачем склалися неприязні відносини.

Рішенням Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 29 липня 2014 року № 421 «Про способи участі ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та спілкування з нею» визначено способи участі ОСОБА_3 у вихованні доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,та спілкування з нею: - щомісяця у вихідні дні 1, 3 тижня з 10.00 години до 17.00 години з дотриманням режимних моментів: денного сну вдома з 13.00 години до 15.00 години та домашнього харчування; - щорічно 22 серпня у робочі дні з 17.00 години до 19.00 години, у вихідні дні - з 10.00 до 13.00; - щорічно 27 вересня відвідувати дитину; - щоденно за ініціативи батька у телефонному режимі або по скайпу.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.02.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_3 з його дочкою. Визначено ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дочкою: - два рази на місяць у перші та треті вихідні місяця з 17.00 години п'ятниці до 17.00 години неділі без присутності матері, за місцем проживання батька, з урахуванням обставин, які можуть виникнути; - оздоровлення дитини протягом одного літнього місяця під час відпустки батька, без присутності матері, з урахуванням обставин, які можуть виникнути.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.03.2015 року було змінено рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10.02.2015 року. Визначено ОСОБА_3 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дочкою: - щомісяця у вихідні дні 1 та 3 тижня з 10.00 години до 17.00 години з дотриманням режиму денного сну дитини з 13.00 годин до 15.00 годин та домашнього харчування за присутності матері ОСОБА_2 за місцем її проживання.

Відповідно до Висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 19.04.2017 року №02-13.7/462 є можливим та доцільним позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з довідки КЗ «Дніпропетровська міська поліклініка №1» Дніпропетровської обласної ради» від 02.03.2017 року серії 4НТН №115472 відповідач під наглядом психіатра не знаходиться. На території України станом на 26.02.2017 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується довідкою серії ІАА№0096044 виданої через ТСЦ №1242 РСЦ МВС в Дніпропетровській області.

Відповідач працює у ПП «ЯВІР-2000» на посаді інженера пульту централізованого спостереження, відповідно до наданої суду характеристики характеризується за місцем роботи позитивно.

Крім того, відповідач позитивно характеризується і за місцем проживання, що підтверджується характеристикою від 17.02.2017 року, виданою КП «Жилсервіс-2» ДМР.

У відповідності до довідки, виданої Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби м.Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 17.11.2016 року № 3660, ОСОБА_2 не отримувала аліментні платежі за період з 01.05.2016 року по 31.10.2016 року від ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа виданого 16.10.2014 року на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В період з моменту видачі виконавчого листа і до 01.05.2016 року позивач отримувала регулярні аліментні платежі. З 18.03.2016 року відповідач офіційно працевлаштований, ніде не переховується, державним виконавцем не були вчиненні будь-які дії щодо злісного ухилення відповідача від сплати аліментів.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.7, 150,155, 164 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» № 3 від 30 березня 2007 року, Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. N 789-ХІІ, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідач не цікавиться життям доньки та не сплачує аліменти на її утримання спростовуються матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги щодо ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків зводяться до суб'єктивного відношення ОСОБА_2 до відповідача та неприязних стосунків між сторонами спору, що не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав матері, батька дитини є надзвичайним заходом сімейно-правової відповідальності, яка настає при винній поведінці батьків або одного з них. Матеріали справи не містять доказів, які могли б стати достатньою підставою для застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав згідно ст.164 Сімейного кодексу України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова