ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 р. № 5/230/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. –головуючого
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Заводському районі міста Миколаєва
на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 30.09.2009
у справі№ 5/230/09 господарського суду Миколаївської області
за заявоюПП "АРСБУД"
провизнання банкрутом ПП "АРСБУД"
за участю представників сторін: представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2009 у справі № 5/230/09 (суддя Міщенко В.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу ПП "АРСБУД"; провадження у справі, на підставі статей 32, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", припинено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ДПІ у Заводському районі міста Миколаєва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.09.2009, а справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги норми Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки у порушення зазначеного Закону заявник касаційної скарги не був повідомлений про ліквідацію підприємства, у зв'язку з чим, ДПІ у Заводському районі міста Миколаєва позбавлена можливості проведення перевірки платника податків, тобто не може виконати функції в межах своєї компетенції. Окрім того, оскаржувач вказував на порушення судом першої інстанції статей 105, 111 ЦК України та статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Колегія суддів Вищого господарського суду України , переглянувши в касаційному порядку ухвалу місцевого господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви про порушення справи про банкрутство вбачається, що рішення про ліквідацію ПП "АРСБУД" прийнято власником 23.07.2009
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.08.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "АРСБУД" за заявою власника ПП "АРСБУД" ОСОБА_1., на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог частини 1 статі 51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Постанова господарського суду Миколаївської області від 11.08.2009 про визнання боржника банкрутом, в порядку статті 51, Закону мотивована тим, що наданий баланс підприємства свідчить про недостатність вартості майна боржника для погашення кредиторської заборгованості.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.09.2009 у справі № 5/230/09 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу ПП "АРСБУД"; провадження у справі припинено.
Відповідно до вимог частини 4, статті 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Згідно частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Частиною 3 статті 110 ЦК України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку статті 60 Господарського кодексу України, публікації оголошення в порядку статті 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу можливе з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений статтею 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви ПП "АРСБУД" про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 спеціального Закону, не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог частини 1 статті 111 ЦК України, відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, а також не додані докази попередньої публікації оголошення в порядку ч. 4 ст. 104 ЦК України. Дослідження вказаних обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами статті 51 спеціального Закону, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.
Крім того, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, що врегульована статтею 51 Закону, можливе лише після закінчення строку двохмісячного строку , який передбачений частиною 4 статті 105 ЦК України.
Отже, з огляду на все вищезазначене колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ПП "АРСБУД" порушена неправомірно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника, оцінки майна боржника, без дотримання строків, які передбачені частиною 4 статті 105 ЦК України, в зв"язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника, визнав його банкрутом за спрощеною процедурою, в наслідок чого безпідставно оскаржуваною ухвалою ліквідував юридичну особу –ПП " АРСБУД" та неправомірно припинив провадження у справі про банкрутство, керуючись п.6 ч.1 ст. 40 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 11113 ГПК України, у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ДПІ у Заводському районі міста Миколаєва задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.09.2009 у справі № 5/230/09 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич