ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 р. № 5/228/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю. –головуючого
Коваленка В.М.,
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області
на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 20.10.2009
у справі№ 5/228/09 господарського суду Миколаївської області
за заявоюТОВ "Миколаївська аграрна компанія"
доТОВ "СВЕТА Н"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
від ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області –Плохотнюк Н.В.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.08.2009 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" до ТОВ "СВЕТА Н" про визнання останнього банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.08.2009 у даній справі на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "СВЕТА Н" визнано банкрутом; визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" до ТОВ "СВЕТА Н"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено –арбітражного керуючого Тимофєєву Л.Б.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2009 (суддя Міщенко В.І.) у справі № 5/228/09 на підставі ст.ст. 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", затверджений наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу –ТОВ "СВЕТА Н", провадження у справі про банкрутство припинено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2009, а справу направити на розгляд до господарського суду Миколаївської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм ГПК України та ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши пояснення представника ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської обл. , переглянувши в касаційному порядку винесену у справі ухвалу місцевого господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.08.2009 порушено провадження у справі за заявою ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" до ТОВ "СВЕТА Н" про визнання останнього банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.08.2009 у даній справі на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ТОВ "СВЕТА Н" визнано банкрутом; визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" до ТОВ "СВЕТА Н"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено –арбітражного керуючого Тимофєєву Л.Б.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку,якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Заява про визнання ТОВ "СВЕТА Н" банкрутом, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обґрунтована відсутністю ТОВ "СВЕТА Н" за місцем його знаходження, як доказ відсутності боржника за своїм місцезнаходженням ТОВ "Миколаївська аграрна компанія" було надано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з тим, що за вказаною адресою боржник зареєстрований, але не знаходиться, що на думку ініціюючого кредитора, свідчить про відсутність ТОВ "СВЕТА Н" за місцем реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі –виконавчий орган).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Відповідно до вимог ст. 34 ГПК України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.
Однак, матеріали справи не містять підтвердження наявності в реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцем знаходження.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку, що господарський суд міста Києва без належних правових підстав порушив провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою, в порушення вимог ст. 34 ГПК України, без належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, незаконно продовжив процедуру банкрутства ТОВ "СВЕТА Н" та визнав постановою його банкрутом, і як наслідок, в порушення вимог чинного законодавства, оскаржуваною ухвалою припинив провадження у справі № 5/228/09 за спрощеною процедурою та, у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора, незаконно ліквідував підприємство –банкрута на підставі п. 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог ст. 11113 ГПК України, у випадках скасування касаційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 20.10.2009 у справі № 5/228/09 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич