Ухвала

17 травня 2018 року

м. Київ

справа № 571/1377/16-ц

провадження № 61-23177ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2018 року, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовлено.

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2018 року.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, особа, яка подала касаційну скаргу, просить поновити строк касаційного оскарження судових рішень, посилаючись на поважність причин пропуску цього строку.

У разі пропущення строку, встановленого статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Зважаючи на те, що строк касаційного оскарження пропущено особою, яка подала касаційну скаргу, з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1 762 грн.

Ціна позову у даній справі становить 28 293 грн 20 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).

Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред'явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.

Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.

Винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведені та не обґрунтовані.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, зокрема,у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2017 року та постанова Апеляційного суду Черкаської області від 25 січня 2018 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Поновити Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2017 року та постанови Апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2018 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 08 лютого 2018 року.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк