ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.05.2018Справа № 910/22535/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" («МТС Україна») про виселення та стягнення 220 940,74 грн., за участю представників позивача - не з'явився, відповідача Доброгорського О.В., довіреність №0241/17 від 30.05.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про виселення з приміщення у зв'язку з припиненням дії договору оренди та стягнення 220 940,74 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №12/02-4215-ОД від 15.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.01.2018 року.

27.12.2017 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву, в якій відповідач просить суд передати матеріали справи №910/22535/17 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом

Предметом спору у даній справі є стягнення 220 940,74 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №12/02-4215-ОД від 15.11.2010 року та виселення відповідача з орендованого майна, а тому суд приходить до висновку, що позов подано позивачем з дотриманням вимог ч. 1 ст. 27 ГПК України - за місцезнаходженням відповідача, в зв'язку із чим у задоволенні заяви відповідача про передачу справи до іншого суду слід відмовити.

19.01.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити в позові з тих підстав, що вимога про виселення орендаря з орендованого приміщення та вимога щодо стягнення неустойки за договором може бути заявлена виключно орендодавцем, а оскільки позивач не є орендодавцем в позові слід відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.03.2018 року.

12.03.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано заяву про врегулювання спору за участю судді, мотивовану тим, що відповідач має намір продовжити орендні відносини за договором з позивачем та при цьому висловив намір про готовність погашення заборгованості перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 ГПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

З урахуванням вищезазначеного, оскільки заяву про врегулювання спору за участю судді подано від імені відповідача, а позивач в судовому засіданні не погодився на врегулювання спору за участю судді, дана заява не прийнята судом до розгляду.

12.03.2018 року в підготовчому засіданні оголошено перерву на 18.04.2018 року.

18.04.2018 року відповідачем через канцелярію суду надано доповнений відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.05.2018 року.

07.05.2018 року представник позивача в судове засідання не з'явився.

Позивач у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправленя.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "МТС Україна" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4215-ОД (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове приміщення та частину даху, площею 20,25 (8,25+12,0) кв. м., розміщеним за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. К. Маркса, 35, на 5 поверсі та на даху 5-поверхового будинку, що перебуває на балансі державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 15.06.2010 року і становить за незалежною оцінкою 98 053,00 грн. (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду з метою установки обладнання стільникового зв'язку та розміщення антенно-фідерного пристрою.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата має сплачуватися наступним чином:

- 50% - до державного бюджету, по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті у відділеннях казначейства у розмірі 1 268,70 грн.;

- 50% - балансоутримувачу у розмірі 1 268,70 грн..

Щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітнім відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинний на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 3.11 договору оренди державного майна орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Пунктом 10.1 договору визначено, що даний договір укладено строком на 1 рік, що діє з 15.11.2010р. по 14.11.2011р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації наданої органами державного пожежного нагляду, договір, за заявою орендаря, щодо продовження терміну дії, наданою відповідно до пункту 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені в договорі.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 15.11.2010 року відповідач прийняв в орендне користування об'єкт оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 року по справі № 904/11200/15 за позовом приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет" про визнання права користування, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2016 року встановлено, що договір оренди державного майна від 15.11.2010 року №12/02-4215-ОД є припиненим з 14.11.2014 року, у зв'язку з чим орендарю необхідно передати орендоване приміщення за актом приймання-передачі балансоутримувачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поясненнями позивача, відповідача, актом приймання-передачі об'єкта оренди від 15.11.2010 року, а також наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості підтверджується наявність заборгованості орендаря (відповідача) за період з листопада 2014 року по червень 2017 року (включно) по орендній платі перед балансоутримувачем (позивачем) у розмірі 73 646,97 грн.

Доказів оплати зазначеної заборгованості та доказів повернення орендованого приміщення балансоутримувачу (позивачу) відповідачем суду не надано.

Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву. Водночас, доводи відповідача про неправомірність нарахування орендної плати після припинення договору є безпідставними, оскільки в п. 3.11. договору визначено, що у разі припинення договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 73 646,97 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди №12/02-4215-ОД від 15.11.2010 року є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.5. договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язується повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання - передачі. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з дати його підписання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендаря. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання-передачі орендодавцеві, зобов'язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються не виконаними, а орендар зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Так, на підставі зазначених положень закону та умов договору, позивачем, у зв'язку із порушенням відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого приміщення нараховано 147 293, 77 грн. неустойки. (73 646,97 грн. заборгованості орендаря (відповідача) за період з листопада 2014 року по червень 2017 року (включно) по орендній платі перед балансоутримувачем (позивачем) х 2).

Посилання відповідача у відзиві, що позивач не має права стягувати з нього орендну плату та неустойку спростовуються умовами договору, а саме п. 3.6. та п. 5.5.

Аналогічна позиція про стягнення з орендаря на користь балансоутримувача орендної плати та неустойки викладена в постанові Верховного Суду №910/9328/17 від 10.04.2018 року.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 147 293, 77 грн. неустойки підлягають задоволенню за розрахунком позивача який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.

Правові наслідки припинення, або розірвання договору оренди, визначено ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідно до якої у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Вимогами статті 134 Господарського кодексу України визначено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі статтею 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем в розумінні зазначеної правової норми не надано суду жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем у позовній заяві та не надано доказів наявності правових підстав для зайняття спірних приміщень.

З урахуванням вищезазначеного та оскільки договір оренди №12/02-4215-ОД від 15.11.2010 року є припиненим та п. 5.5. цього договору передбачено обов'язок відповідача у разі припинення цього договору повернути орендоване майно позивачу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині виселення відповідача з нежитлового приміщення загальною площею 20,25 кв.м за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 35 також є обґрунтованими, і тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" («МТС Україна») (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) з нежитлового приміщення загальною площею 20,25 кв.м за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 35.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" («МТС Україна») (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) на користь Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" (49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 19; код 02070743) 73 646 (сімдесят три тисячі шістсот сорок шість) грн. 97 коп. основного боргу по орендній платі, 147 293 (сто сорок сім тисяч двісті дев'яносто три) грн. 77 коп. неустойки та 4 915 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 17.05.2018р.

Суддя С.О. Чебикіна