КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р. Справа№ 925/843/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Станіка С.Р.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Пугачової А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 14.05.2018 у справі № 925/843/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 в частині п.5 резолютивної частини

у справі №925/843/15 (суддя Васянович А.В.)

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави

до 1. Свидівоцької сільської ради,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, 2.Черкаського регіонального управління водних ресурсів, 3. Державної екологічної інспекції у Черкаській області

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3. ОСОБА_4, ОСОБА_5, 5. ОСОБА_6, 6. ОСОБА_7, 7. ОСОБА_8, 8. ОСОБА_9, 9. ОСОБА_10, 10. ОСОБА_11, 11. ОСОБА_12, 12. ОСОБА_13, ОСОБА_14, 14. Приватного підприємства "ММК-Черкаси",

про визнання недійсними рішень та договорів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави до Свидівоцької сільської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" про:

- визнання недійсними рішення Свидівоцької сільської ради від 07 вересня 2007 року №13-17 та № 13-11;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 9,7633 га від 20 вересня 2007 року укладеного між Свидівоцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур";

- визнання недійсними рішення Свидівоцької сільської ради від 15 лютого 2013 року № 26-22 та від 05 квітня 2013 року № 28-20;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,8856 га (кадастровий номер НОМЕР_1) від 03 квітня 2014 року, укладений між Свидівоцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур";

- визнання недійсним рішення Свидівоцької сільської ради від 05 квітня 2013 року №28-22;\

- визнання недійсним договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею від 05 квітня 2013 року, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2017 року рішення господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2017 року рішення господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 травня 2017 року скасовано, а справу №925/843/15 направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 грудня 2017 року справу №925/843/15 прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 у справі №925/843/15 призначено судову експертизу, проведення якої доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено наступні питання: яка саме відстань від екваторіального рубежу мілководної зони Кременчуцького водосховища на річці Дніпро до земельної ділянки площею 4,8856 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що була придбана товариством з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2013 року №1595?; чи знаходиться земельна ділянка площею 4,8856 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка була придбана товариством з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2013 року № 1595 (або її частина, якщо так, то яка саме) в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро?; чи перевищує крутизна схилу земельної ділянки площею 4,8856 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за адресою: АДРЕСА_1, що була придбана товариством з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2013 року № 1595 три градуси?; до якої категорії земель віднесено земельну ділянку площею 4,8856 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на момент її відчуження за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03 квітня 2013 року № 1595?; до якої категорії земель належала земельна ділянка (станом на 07 вересня 2007 року) площею 9,7633 га. в межах населеного пункту с. Свидівок, Черкаського району, Черкаської області по вул. Дахнівській, що була передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" за договором оренди від 20 вересня 2007 року?.

Обов'язок оплати вартості судової експертизи покладено на позивача.

Провадження у справі зупинено до надання суду письмового висновку про результати проведеної експертизи.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції від 26.03.2018, заступник прокурора Черкаської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить «…зазначену ухвалу суду скасувати в частині покладення обов'язку оплатити вартість судової експертизи на позивача та прийняти в цій частині нове судове рішення про покладення цього обв'язку на сторони у рівних частинах».

В обґрунтування доводів апеляційного оскарження прокурор посилається на те, що судова експертиза у даній справі була призначена Господарським судом Черкаської області за його власною ініціативою, а не за клопотанням прокурора. Отже, покладення судом відшкодування витрат з проведення вказаної експертизи виключно на прокурора є безпідставним та прямо суперечить приписам абзацу 2 частини 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України.

До судового засідання від 14.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур" (відповідач-2) подало заяву, у якій повідомило про те, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи в розумні строки, відповідач-2 може здійснити повне авансування проведення призначеної експертизи з розподілом відповідних судових витрат при винесенні рішення по суті справи.

Свидівоцька сільська рада (відповідач-1) до судового засідання від 14.05.2018 також подала заяву, у якій повідомила, що розгляд питання щодо покладення обов'язку з оплати призначеної по справі експертизи залишає на розсуд суду та просить здійснювати розгляд скарги з відсутності представника сільради.

Треті особи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу Україн не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

До судового засідання від 14.05.2018 з'явилися прокурор та представник відповідача-2. Відповідач-1 та треті особи до судового засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, їх явка обов'язковою не визнавалася.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка відповідача-1 та третіх осіб по справі обов'язковою не визнавалась, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду ухвали за наявними матеріалами справи за присутності прокурора та представника відповідача-2.

У судовому засіданні від 14.05.2018 прокурор апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі. Представник відповідача-2 повторно наголосив, що з метою швидкого розгляду даної справи, товариство може здійснити повне авансування проведення призначеної експертизи з розподілом відповідних судових витрат при винесенні рішення по суті справи, а взагалі розгляд питання щодо покладення обов'язку з оплати призначеної по справі експертизи залишає на розсуд суду.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 у даній справі скасувати частково, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 у справі №925/843/15 призначено судову експертизу. Пунктом 5 вказаної ухвали обов'язок оплати вартості судової експертизи покладено на позивача.

Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з частиною 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України, суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Таким чином, як слідує з матеріалів оскарження та зі змісту оскарженої ухвали, прокурор (позивач) не звертався до Господарського суду Черкаської області з клопотанням про проведення судової експертизи у справі №925/843/15, експертиза призначена за ініціативою суду, відповідно, оплата витрат, пов'язаних з відповідною процесуальною дією покладається на сторони в рівних частках, що відповідає ч. 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно заяви відповідача-2 про те, що з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи в розумні строки, він може здійснити повне авансування проведення призначеної експертизи з подальшим розподілом відповідних судових витрат при винесенні судового рішення по суті справи колегія суддів зазначає, що, з огляду на категоричні доводи апеляційного оскарження в цій частині, в даному випадку враховано приписи ч. 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, пункт 5 ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 у справі №925/843/15 - скасуванню, з покладенням обов'язку оплати вартості судової експертизи на сторони в рівних частинах, а матеріали оскарження - переданню Господарського суду Черкаської області.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу, однак, у даному випадку, розподіл судового збору пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду даної справи по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 267-271, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 у справі №925/843/15 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.03.2018 у справі №925/843/15 скасувати частково, виклавши п.5 резолютивної частини ухвали наступним чином:

«п. 5. Обов'язок оплати вартості судової експертизи в рівних частинах покласти покласти на прокуратуру Черкаської області, Свидівоцьку сільську раду та товариство з обмеженою відповідальністю "Свидівок-Тур"».

3. Повернути матеріали оскарження №925/843/15 до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню, відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України, не підлягає.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 16.05.2018.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.Р. Станік

Т.І. Разіна