Судове рішення #7135882


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   22-а-27052/08                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Капшур О.В.

Суддя-доповідач:  Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2009 р.  

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого                                              Василенка Я.М.,

  суддів                                                          Малиніна В.В., Горбань Т.І.,

при секретарі                                         Литвині О.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 у справі за її позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення нечинним, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2008 ФОП ОСОБА_2 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення ФСС з ТВП № 170 від 14.03.2008.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, а також стягнути на її користь судові витрати за рахунок коштів Державного бюджету.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з’явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 звернулась до відповідача з приводу відшкодування допомоги по вагітності та пологах (дебіторської заборгованості) в сумі 36108,19 грн. найманому працівнику ОСОБА_3 за період з 26.10.2007 по 29.02.2008, відповідно до листка непрацездатності серії ААС № 813718 (а. с. 12). На підтвердження підстав нарахування допомоги по вагітності та пологах саме в зазначеній сумі позивачкою було надано додаток до трудового договору № 17416 від 11.07.2006, зареєстрований в Чернігівському міському центрі зайнятості 16.10.2007 за № 17416               (а. с. 22, 23).

В зв’язку із зазначеним зверненням ФОП ОСОБА_2, відповідачем було проведено перевірку правильності нарахування, обліку та витрачання позивачем коштів ФСС з ТВП за період з 01.08.2006 по 01.01.2008, за наслідками якої складено акт від 26.02.2008 (а. с. 27-29).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне рішення № 170 від 14.03.2008, яким не були прийняті до зарахування витати, понесені ФОП ОСОБА_2 на допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_3 в сумі 24491,02 грн., а також згідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» застосована до позивача штрафна санкція в розмірі 12245,51 грн.                 (а. с. 26).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на мотиви, викладені у вищезазначеному акті перевірки та виходив з наступного.

По-перше, суд першої інстанції вважав, що оскільки державної реєстрації додатків до трудових договорів між працівником і фізичною особою чинним законодавством не передбачено, то сторони не мали права змінити умови трудового договору укладеного між ними 11.07.2006.

Колегія суддів не погоджується з такими мотивами суду першої інстанції, оскільки згідно положень КЗпП України недійсними є умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю (ст. 9), тоді як в даному випадку зміни внесені у основний договір (у вигляді додатку), навпаки поліпшують становище ОСОБА_3, оскільки збільшують її заробітну плату.

Можливість зміни трудового договору передбачена положеннями ст. 22 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ст. 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

З матеріалів справи вбачається, що додатковий договір від 15.10.2007 був затверджений Чернігівським міським центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 16.10.2007, тобто у встановлений ст. 24-1 КЗпП України строк.

Більш того, пунктом 10 Порядку Мінпраці від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» встановлено, що спори про визнання трудового договору недійсним розглядаються районним судом.

При цьому, відповідачем не доведено того, що спірний додаток до трудового договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 був визнаний недійсним у встановленому законом порядку, а тому немає підстав вважати умови цього договору неправомірними.

В свою чергу, враховуючи, що позивач просив у відповідача про відшкодування допомоги по вагітності та пологах (дебіторської заборгованості) в сумі 36108,19 грн. найманому працівнику ОСОБА_3 саме на підставі додатку до трудового договору № 17416 від 11.07.2006, зареєстрованого в Чернігівському міському центрі зайнятості 16.10.2007 за № 17416, немає підстав вважати його вимоги неправомірними.

По-друге, мотивами оскаржуваної постанови є те, що згідно ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» до позивача вірно застосовано штрафна санкція у розмірі 12245,51 грн., що становить 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції як з мотивів, викладених вище, так і виходячи з наступного.

Із заявленої позивачем до відшкодування суми 36108,19 грн. за наслідками проведеної перевірки було прийнято до зарахування витрат та перераховано на його рахунок для проведення фінансування за страховим випадком лише суму 11617,17 грн. Сума 24491,02 грн. до зарахування прийнята не була, кошти на рахунок ФОП ОСОБА_2 не перераховувалися.

Таким чином, не прийняті відповідачем до зарахування витрати ФОП ОСОБА_2 на допомогу по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_3 в сумі 24491,02 грн. не можуть бути стягнуті з позивача, оскільки не являється належними до сплати сумами страхових внесків у розумінні ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», як вірно зазначено апелянтом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому, оскільки нечинними визнаються тільки нормативно-правові акти, то колегія суддів рахує необхідним визнати оспорюване рішення Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 170 від 14.03.2008недійсним.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 – задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.06.2008 – скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 170 від 14.03.2008.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 судові витрати у загальному розмірі 5,10 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:          








Повний текст постанови виготовлено 06.10.2009.                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація