УХВАЛА

15 травня 2018 року

Київ

справа № 804/285/16

провадження № К/9901/18823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про стягнення витрат, за касаційною скаргою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., Чередниченка В.Є. від 14 грудня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про стягнення витрат, в якому просив:

- стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 36648,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 36648,00 грн.

3. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року - скасовано, а провадження у справі - закрито. Роз'яснено позивачу про звернення за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства.

4. Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції, виходив з того, що між сторонами у справі укладено договір на підготовку фахівця у навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, який є цивільно-правовим договором, а тому вимоги про стягнення витрат за цим договором повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства за правилами встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції а тому спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх трав України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

7. Відзиву на касаційну скаргу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року ОСОБА_2, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області не подано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

9. Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

10. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

11. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

12. Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№ 29458/04 та № 29465/04) зазначив, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві … керується законом, що приймається парламентом» (Zand v. Austria № 7360/76); фраза «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути «встановленим законом» є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96); суд не є встановленим законом у разі, якщо правила, які регламентують склад суду, не були додержані (Posokhov v. Russia № 63486/00, Fedotova v. Russia № 73225/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Враховуючи, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, про стягнення витрат передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців