СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 р. Справа №818/1318/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Дюкової О.В.,

представника відповідача - Сєдєлєвої Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в адміністративну справу №818/1318/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.01.2018 він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру.

Листом від 15.02.2018 №С--342-977/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_3, що Управління має забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Враховуючи зазначене, Головне управління має приймати до уваги позицію сільської ради під час вирішення питання щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. З метою уникнення соціальної напруги та для прийняття законного розпорядчого рішення, позивачу запропоновано звернутися до Новослобідської об'єднаної територільної громади для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування.

16.02.2018 позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

Листом від 19.03.2018 №С--1894-1790/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_2, що згідно розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Головне управління має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Крім цього, зазначено, що рішенням Новослобідської ради 6 сесії сьомого скликання від 13.03.2018, сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки ОСОБА_2 За таких обставин, Головне управління не може не приймати до уваги позицію сільської ради під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок.

Позивач вважає неодноразові відмови відповідача формальними, а тому просить зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки.

13.04.2018 відповідач надав до суду письмовий відзив (а.с.20-21), у якому зазначив, що ГУ Держгеокадастр у Сумській області діяло у межах чинного законодавства. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що відповідно Розпорядження КМУ від 31 січня 2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», Держгеокадастр з 01.02.2018 має забезпечити до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об'єднаних територіальних громад.

Отже, до передачі земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення при передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами та після прийняття ними рішення.

Таким чином, Головне управління під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності не може не приймати позицію сільської ради. Щодо вимог зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою зазначило, що у разі задоволення такої вимоги позивача, це буде фактичним втручанням в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. 10.05.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про розгляд справи за його відсутності (а.с.55).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти заявлених вимог позивача з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 09.01.2018 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту. До заяви були додані графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а також копія паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с.12).

Листом від 15.02.2018 №С--342-977/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_3, що Управління має забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Враховуючи зазначене, Головне управління має приймати до уваги позицію сільської ради під час вирішення питання щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності. З метою уникнення соціальної напруги та для прийняття законного розпорядчого рішення, позивачу запропоновано звернутися до Новослобідської об'єднаної територільної громади для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування (а.с.13).

16.02.2018 позивач повторно звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с.14).

Листом від 19.03.2018 №С--1894-1790/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_2, що згідно розпорядження КМУ від 31.01.2018 №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад" Головне управління має забезпечити здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") (а.с.14).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч.6,7 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюються виключно органами, визначеними у ст.118 Земельного кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 по справі № 21-358а13.

Суд наголошує, що лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.03.2018 №С--1894-1790/21-18 не містить рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення ОСОБА_2

Фактично відповідач не розглянув по суті звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населених пунктів, а лише запропонував звернутися до Новослобідської сільської ради для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки. Слід зазначити, що така підстава відмови у наданні дозволу не міститься в ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.10 ст.118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, надаючи відповідь на звернення ОСОБА_2, не дотримався вимог Земельного кодексу України, лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 19.03.2018 №С--1894-1790/21-18 не відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області висловило свою позицію щодо неможливості задоволення вимоги позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому, відповідач посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

Відповідач зобов'язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проектів землеустрою земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі даної позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 704,80грн., що підтверджується квитанцією №89 від 26.03.2018 (а.с.4).

Таким чином, на користь ОСОБА_2 підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в сумі 704,80грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 16.02.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (м. Суми, вул.Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири)грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17.05.2018 року.

Суддя О.М. Кунець