ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-а-4/2007р.
23 лютого 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Лобастовій О.О.,
з участю прокурора Лещинської СА.,
позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_3,
ОСОБА_4
відповідачів ОСОБА_5,
ОСОБА_6
представника співвідповідача та третьої особи Щербатих Н.Г.,
представника третьої особи Сердюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, Управління державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, треті особи Лисичанський міський відділ державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, відділення Державного казначейства в м. Лисичанську Луганської області, про визнання дій протиправними, відшкодування майнової та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 01.08.2006р. близько 0 год. ЗО хв. В районі селища Тополівка Попаснянського району, вона була затримана працівниками Лисичанського ВДСО, які тримали її до 10 години ранку 01.08.2006р. Вважає дії відповідачів протиправними, оскільки під час затримання були порушені її конституційні права та вимоги Закону України «Про міліцію», тому просила суд визнати протиправними дії співробітників Лисичанського МВДСО ОСОБА_5та ОСОБА_6, зобов'язати відділення державного казначейства відшкодувати майнову шкоду у сумі 170 грн. та моральну шкоду у сумі 5000 грн., що завдана протиправними діями відповідачів.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, підтвердила викладене у позові, пояснивши, що 01.08.2006р. близько 0 год. разом зі співмешканцем ОСОБА_8 на автомобілі ВАЗ-21099, держ. номер НОМЕР_1, відпочивали у лісосмузі за межами м. Лисичанська. Виїхавши з лісосмуги, побачили, що до них наближалися люди з направленою на них зброєю, які вимагали вийти з машини, потім провели особистий обшук; співробітники державної служби охорони, що були у формі чорного кольору, перевірили документи, оглянули автомобіль, та супроводили до департаменту безпеки ЗАТ «Линік». Співробітники MB ДСО незаконно тримали її на території департаменту безпеки ЗАТ «Линік», допитували, обшукали автомобіль, її дамську сумку, вилучили у них пневматичну гвинтівку та прилад нічного спостереження. Після відібрання письмових пояснень дільничним інспектором о 10-00 годині її відпустили додому. Хто саме опечатував автомобіль їй невідомо. У приміщенні департаменту безпеки ЗАТ «Линік» співробітників MB ДСО не було, були працівники ЗАТ «Линік», один з яких її опитував. Відповідач ОСОБА_6 проводив огляд автомобілю на території ЗАТ «Линік», складав протокол, вилучив гвинтівку та прилад нічного спостереження. Під час зупинки автомобілю працівники MB ДСО не відрекомендувалися, зброя була оголена та направлена на неї, крім відповідачів були присутні ще 4-5 працівників MB ДСО, яких впізнати не могла б. Хто саме її обшукував, хто саме направляв на неї зброю їй невідомо. При супроводженні до департаменту безпеки ЗАТ «Линік» у їх автомобілі знаходився працівник MB ДСО, хто саме їй невідомо. Було обмежено її свободу пересування, оскільки не могла покинути охоронювану
територію ЗАТ «Линік» без перепустки, яку у неї забрали. Внаслідок незаконних дій відповідачів у неї погіршився стан здоров'я через переохолодження та нервовий стрес, у зв'язку з чим вона лікувалася у гінекологічному відділенні ЦМЛ ім. Тітова, на лікування витратила 170 грн., які просила стягнути з відділення Державного казначейства м. Лисичанська. Окрім того, діями відповідача їй завдано моральної шкоди у сумі 5000 грн., оскільки їй не давали можливості зателефонувати юристу, відправити природні потреби організму, погрожували, тримали на вулиці. Не може відповісти чому визначила розмір моральної шкоди у 5000 грн. Не може підтвердити доказами, що стан здоров'я погіршився внаслідок стресу.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що працівники Лисичанського MB ДСО взагалі не мали права знаходитись у лісосмузі на місці події, оскільки вона не є територією охоронюваного об'єкту ЗАТ «Линік», відсутній пропускний режим, є вільний доступ. При наявності інформації про несанкціоновану врізку у паливопровід у тому місці працівники MB ДСО повинні були попередити чергового міліції про вчинений злочин або злочин, що готується. Підстави для оголення зброї були відсутні, так як злочин не вчинявся. Позивач фактично була затримана працівниками MB ДСО, оскільки вони супроводжували зі зброєю її автомобіль, своєю присутністю на території ЗАТ «Линік» перешкоджали вільному залишенню території. При затриманні відповідачі не забезпечили права позивача: повідомити про затримання рідних, не було надано харчування, можливості задовольнити природні потреби. Хто утримував позивача, чим підтверджується застосування зброї та вилучення предметів відповідачами сказати не може.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що працівниками MB ДСО порушено п. 4.2.1. Наказу МВС УкраїниНОМЕР_2433 від 25.11.2003р., за яким працівникам ДСО забороняється приймати під охорону об'єкти, що не є під охороною; п. 2.3., 5 ч. 19 Постанови КМУ від 10.08.1993р. №615, за яким працівники MB ДСО можуть затримувати осіб для доставления до органів внутрішніх справ, а позивач, що не вчинила правопорушення, була доставлена не до ОВД; п.З даної постанови - позивач була обшукана, а не оглянута; п.4 даної постанови - проведено відповідачами обшук транспортного засобу, а не огляд. Працівники MB ДСО не приймали заходів щодо припинення незаконних дій департаменту безпеки ЗАТ «Линік» щодо позивача. Вважає дії відповідачів незаконними.
Представник відповідача УДСО при УМВС України в Луганській області та третьої особи Лисичанського MB ДСО при УМВС України в Луганській області Щербатих Н.Г. у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що в ніч з 31.07.2006р. на 01.08.2006р. відповідно до договору між УДСО та ЗАТ «Линік» співробітниками Лисичанського MB ДСО здійснювалось автопатрулювання охоронюваної території. На підставі звернення ЗАТ «Линік» патруль у особі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було направлено на допомогу працівникам департаменту безпеки ЗАТ «Линік» з метою припинення можливого розкрадання з паливопроводу. Будь якого затримання позивача відповідачами проведено не було, що підтверджується матеріалами службового розслідування, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи. Паливопровід, до якого виїхав патруль, знаходиться між ЗАТ «Линік» та етиленосховищем об'єднання «Азот», та перебуває під охороною. О 23 годині 31.07.2006р. за повідомлення охорони ЗАТ «Линік» відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МВС України №400 2004 року, патруль під'їхав до району, де були помічені врізання у паливопровід, оскільки поряд з місцем врізки було помічено автомобіль. Наряд відрекомендувався водієві, попросив його пред'явити документи та пояснити причини перебування у даному місці. Після перевірки документів, з'ясувавши, що особи у авто є працівниками ЗАТ «Линік», міліціонер повідомив охорону ЗАТ «Линік» про відсутність підстав для затримання. Після цього наряд проїхав для подальшого несення служби. Відповідно до наказу МВС України від 04.10.2003р.НОМЕР_2155 працівник міліції, до яких відносяться працівники ДСО, незалежно від посади у разі звернення зобов'язані прийняти заходів щодо припинення правопорушень. Викладені у позові факти є недостовірними та не підтверджуються доказами.
Відповідач ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 31.07.2006р. заступив на службу по охороні ЗАТ «Линік» у складі автопатруляНОМЕР_2 як старший екіпажу з
міліціонером-водієм ОСОБА_5. При прийнятті зміни департаментом безпеки ЗАТ «Линік» було повідомлено, що встановлено факти розкрадання палива з паливопроводу між ЗАТ «Линік» та етиленосховищем «Азот», а також, що у місці врізки періодично з'являється автомобіль ВАЗ-21099. За повідомленням департаменту безпеки ЗАТ «Линік» автопатруль проїхав до місця врізки для перевірки інформації про можливе розкрадання нафтопродуктів. ОСОБА_5залишився у автомобілі, а він відрекомендувавшись, перевірив документи, що посвідчують особу, водія та пасажира. Не встановивши ознак будь-якого правопорушення, повідомив про це працівників департаменту безпеки ЗАТ «Линік». Працівники департаменту безпеки ЗАТ «Линік» запропонували водієві проїхати до департаменту безпеки. Він з ОСОБА_5, повідомивши охорону на КПП-21 про можливість пропустити на територію об'єкту ВАЗ-21099, проїхали для несення служби на КПП-18. Вранці 01.08.2006р. їх викликав ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 для складення рапортів. Зброю щодо позивача та її співмешканця не застосовував та взагалі не виймав, так як не було необхідності. Автомобіль позивача не супроводжував, а лише надав можливість безперешкодного проїзду через КПП на прохання працівників ЗАТ «Линік». Інших працівників ДСО при даній події не було. На місці перевірки документів огляд автомобілю, особистий огляд, обшук не проводив. На території департаменту безпеки вночі не знаходився, прибув лише о 7-00 год. для написання рапорту. Позивач та ОСОБА_8 добровільно проїхали на територію ЗАТ «Линік». Вважає свої дії законними.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнав, підтвердив пояснення відповідача ОСОБА_6 Вважає свої дії законними.
Представник третьої особи Лисичанського MB ДСО при УМВС України в Луганській області Сердюк О.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки у діях працівників Лисичанського MB ДСО не було порушень закону.
Представник третьої особи відділення Державного казначейства в м. Лисичанську Луганської області у судове засідання не з'явився, у письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні пояснив, що в ніч з 31.07.2006р. на 01.08.2006р. разом з позивачкою, що є його співмешканкою, приїхав до лісосмуги для відпочинку. Виїжджаючи з лісосмуги, побачив людей, що бігли назустріч з оголеною зброєю, та вимагали зупинитися. Зупинившись, він вийшов з машини з піднятими руками, так як на нього було направлено зброю. Його та позивача було обшукано. Після перевірки документів обшукали автомобіль. ОСОБА_6 сказав, щоб він їхав до департаменту безпеки для з'ясування обставин. Разом з ним та позивачем у його автомобілі їхав співробітник MB ДСО, невідомий йому, зі зброєю. До двору департаменту безпеки в'їхала також машина ДСО. Вважає, що позивача затримали, оскільки вона не могла вийти за територію ЗАТ «Линік». Ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_5не обшукували позивача, не обшукували автомобіль, у приміщенні департаменту його та позивача не опитували. Після опитування дільничним інспектором їх відпустили;
показання свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні пояснила, що є матір'ю позивача, зі слів позивача їй відомо, що позивач всю ніч перебувала на вулиці, причини їй не пояснили, особи, що їх затримали не назвалися. Вона телефонувала вночі доньці, але її телефон не відповідав. Вранці 01.08.2006р. близько 8 години проходила повз департаменту безпеки, так як працює у ЗАТ «Линік», бачила на території департаменту ОСОБА_6 та ОСОБА_5, інших міліціонерів ДСО не було;
показання свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні пояснив, що працюєІНФОРМАЦІЯ_1, влітку 2006 року, коли саме не пам'ятає, черговий департаменту безпеки ЗАТ «Линік» повідомив, що необхідно прибути для збору матеріалу відносно позивача та її співмешканця, оскільки було виявлено їх автомобіль поряд з місцем розкрадання нафтопродуктів з паливопроводу. Прибувши, він опитав людей, оглянув багажник автомобілю, який був наданий володільцем для огляду, вилучив пневматичну гвинтівку та прилад нічного спостереження, оскільки прилад був армійського виробництва з номерним знаком. Гвинтівку потім повернув ОСОБА_8, а прилад знаходиться у камері схову
речових доказів, оскільки з його приводу зроблено запит до Міністерства оборони України. Позивач та ОСОБА_8 затримані не були. Працівники ДСО вранці приїхали для написання рапортів;
показання свідкаОСОБА_11, який у судовому засіданні пояснив, що працюєІНФОРМАЦІЯ_2, працівниками департаменту безпеки було встановлено врізку у паливопроводі, вчинену з метою розкрадання нафтопродуктів. Приблизно на початку осені 2006 року, більш точно не пам'ятає, до місця врізки під'їхав автомобіль ВАЗ, вимкнув світло та заглушив мотор. Маючи підозру у вчиненні злочину, працівники департаменту безпеки викликали наряд міліції ДСО. Один працівник ДСО жестом руки зупинив автомобіль, який вже рухався. З автомобілю вийшов водій, на вимогу міліціонера пред'явив документи. З машини також вийшла позивач. Для з'ясування обставин працівники департаменту безпеки запропонували їм проїхати на територію ЗАТ «Линік». Працівник ДСО зброю не виймав, до автомобілю позивача не сідав, огляд автомобілю, особистий огляд чи обшук не проводив. На території департаменту безпеки після цього не був, тому йому невідомо, чи були присутні там працівники ДСО;
письмові докази: квитанція про сплату судового збору, копії квитанцій на придбання ліків, копія епікризу, письмовий відзив на позов відділення Державного казначейства в м. Лисичанську, копія наказу ГУ ДСО при МВС України від 18.09.2001р. №299, копія довідки з ЄДРПОУ, довідка про відсутність статусу юридичної особи Лисичанського MB ДСО при УМВС України в Луганській області, копія висновку службового розслідування УДСО при УМВС України в Луганській області від 08.09.2006р., копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.09.2006р., копія журналу виїздів автопатрулів Лисичанського MB ДСО за 01.08.2006р., копія книги нарядів Лисичанського MB ДСО, копія письмових пояснень ОСОБА_12 від 08.09.2006р., копія письмових пояснень ОСОБА_13 від 08.09.2006р., копія письмових поясненьОСОБА_14 від 08.09.2006р., копія письмових пояснень ОСОБА_5, копія виписки з робочого зошита чергових пульту управління дільниці СОХР ц. №50 ЗАТ «Линік», копія звіту про спрацювання сигналізації на охоронюваних об'єктах, письмовий відзив на позов УДСО при УМВС України в Луганській області, довідка УДСО при УМВС України в Луганській області, копія договору з додатками на охорону об'єктів ЗАТ «Линік» Лисичанського MB ДСО при УМВС України в Луганській області від 01.01.2006р., письмові пояснення позивача.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, заслухавши висновок прокурора, який вважає дії відповідачів законними, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що 31 липня 2006 року з 20 години несли службу у складі автопатруля на території ЗАТ «Линік», що охороняється згідно договору, укладеному між ЗАТ «Линік» та УДСО при УМВС України в Луганській області від 01.01.2006р., міліціонери Лисичанського MB ДСО при УМВС України в Луганській області ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що не заперечується сторонами.
На підставі звернення чергового департаменту безпеки ЗАТ «Линік», що здійснює координацію роботи представників ДСО на об'єктах товариства, як передбачено вищезазначеним договором та додатками до нього (а.с.102-116), відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у складі автопатруля виїхали до місця можливого розкрадання палива з паливопроводу, що розташоване між ЗАТ «Линік» та етиленосховищем СГПП «Азот». ОСОБА_6, зупинивши автомобіль можливого порушника, відрекомендувався та попросив водія надати документи, що посвідчують особу. Після перевірки документів та встановлення особи позивача та її співмешканця ОСОБА_8 ОСОБА_6 повідомив працівників департаменту безпеки ЗАТ «Линік» про відсутність підстав для затримання. За проханням працівників департаменту безпеки позивач та ОСОБА_8 С.В. проїхали до департаменту безпеки на власному автомобілі. Міліціонери забезпечили їх проїзд через КПП-21, до двору департаменту не заходили.
Зазначене підтверджується показаннями свідкаОСОБА_11, копією висновку службового розслідування УДСО при УМВС України в Луганській області від 08.09.2006р.
(а.с.28-31), копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.09.2006р. (а.с.41-44), копією журналу виїздів автопатрулів Лисичанського MB ДСО за 01.08.2006р. (а.с.45), копією книги нарядів Лисичанського MB ДСО (а.с.46-47).
Не знайшли підтвердження у судовому засіданні факти, викладені у позовній заяві та у поясненнях позивача, про те, що міліціонерами застосовувалась зброя щодо позивача, проводився особистий обшук, обшук автомобілю, міліціонери фактично затримали позивача та утримували на території департаменту безпеки ЗАТ «Линік» до 10 години 01.08.2006р., не пояснивши причини затримання, перешкоджаючи користуватися правовою допомогою, не повідомивши родичів про затримання, не забезпечуючи харчування та відмовляючи у задоволенні природних потреб, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами:
показаннями свідка ОСОБА_10, який підтвердив, що відповідачі прибули до департаменту вранці для написання рапортів;
показаннями свідкаОСОБА_11, який підтвердив пояснення відповідачів;
копією висновку службового розслідування УДСО при УМВС України в Луганській області від 08.09.2006р. (а.с.28-31);
копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.09.2006р. (а.с.41-44);
копією журналу виїздів автопатрулів Лисичанського MB ДСО за 01.08.2006р. (а.с.45);
копією книги нарядів Лисичанського MB ДСО (а.с.46-47);
копією виписки з робочого зошиту чергових пульту управління дільниці СОХР ц. №50 ЗАТ «Линік» (а.с.53-54), копією звіту про спрацювання сигналізації на охоронюваних об'єктах (а.с.55), якими підтверджується, що відповідачі у складі автопатруля виїжджали на спрацювання тривожної сигналізації, в тому числі протягом ночі 01.08.2006р.
Не підтверджують викладених позивачем фактів щодо обшуку позивача також показання свідка ОСОБА_8, оскільки він пояснив, що відповідачі обшук позивача не здійснювали, у його автомобілі зі зброєю не їхали, у приміщенні департаменту його та позивача не опитували. Не підтвердив, що позивач була затримана саме працівниками MB ДСО.
Показання свідка ОСОБА_8 щодо оголення зброї відповідачем ОСОБА_6, щодо знаходження відповідачів на території департаменту безпеки при їх опитуванні суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються зазначеними вище доказами.
Суд також не бере до уваги показання свідка ОСОБА_9, оскільки зазначені нею обставини їй відомі зі слів позивача та спростовуються вказаними вище доказами.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача ОСОБА_3 щодо незаконності перебування відповідачів за межами території ЗАТ «Линік» у лісосмузі, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору між УДСО при УМВС України в Луганській області та ЗАТ «Линік» від 01.01.2006р. Лисичанський MB ДСО здійснює охорону майна ЗАТ «Линік», до якого відноситься паливопровід, поряд з яким був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_8, та щодо якого здійснювались правопорушення невстановленими особами.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність зазначених позивачем порушень закону у діях відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які діяли відповідно до вимог Закону України «Про міліцію», Положення про Державну службу охорони при МВС України, затвердженого постановою КМУ від 10.08.1993р. №615, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання їх дій протиправними слід відмовити.
Відповідно до ч.І ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Оскільки у судовому засіданні не знайшло підтвердження порушення прав позивача діями відповідачів, то у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Не підлягають також задоволенню позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди у сумі 170 грн., що полягає у витратах на придбання ліків, через відсутність правопорушення з боку відповідачів.
Керуючись ст. ст. 2,11,17, 70, 71,159-163 КАС України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Управління державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, треті особи Лисичанський міський відділ державної служби охорони при УМВС України в Луганській області, відділення Державного казначейства в м. Лисичанську Луганської області, про визнання дій протиправними, відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня складення постанови у повному обсязі або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.
Суддя: