2-587/2007p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі Лобастовій О.О.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача, третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського професійного будівельного ліцею, третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що перебував у трудових стосунках з відповідачем з 01.11.2006р., був прийнятий на роботу у якості ІНФОРМАЦІЯ_2 з випробувальним терміном на три місяці. Наказом директора ліцею від 05.12.2006р. був звільнений за ст. 28 КЗпП України, внаслідок його невідповідності роботі. Вважає, що звільнений з роботи з грубими порушеннями трудового законодавства, так як фактичним приводом для звільнення стали неприязні стосунки між директором ліцею та його дружиною, що працювала ІНФОРМАЦІЯ_1. З наказом про звільнення його не ознайомили, копію наказу не видали, розрахунок при звільненні своєчасно не здійснили. При прийнятті його на роботу термін випробування не міг перевищувати одного місяця. Якщо працівник продовжує роботу після перебігу одного місяця, то звільнення проводиться на загальних підставах. Діями відповідача йому завдано моральної шкоди, що виразилась у моральних переживаннях через порушення його конституційного права на працю, у приниженні його честі та гідності, що вимагало прийняття дій по їх відновленню. Просив суд поновити його на роботі у якості ІНФОРМАЦІЯ_2 Лисичанського професійного будівельного ліцею з 05.12.2006р., стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, та відшкодувати моральну шкоду у сумі 1000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, підтвердив викладене у позові, доповнивши, що звільнення є незаконним, так як він належним чином виконував роботу протягом випробувального терміну, який не міг перевищувати один місяць. Моральна шкода йому завдана незаконним звільненням відповідачем, яка виразилась у нервових переживаннях через звільнення з ініціативи працедавця. Розмір моральної шкоди вважає достатнім. Дійсною причиною його звільнення вважає конфлікт між директором ліцею та його дружиною, що працювала ІНФОРМАЦІЯ_1. Спиртні напої на роботі не вживав, у стані алкогольного сп'яніння на роботі не був. Медичний огляд з приводу стану сп'яніння не проводився, письмових пояснень з приводу стану сп'яніння ніхто від нього не вимагав. Запису про звільнення у трудовій книжці немає, оскільки трудова книжка знаходилась у управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську для оформлення пенсії. При прийомі на роботу надавав трудову книжку, але на його прохання її повернули для оформлення пенсії. Був згоден на роботу з випробувальним терміном.
Представник відповідача та третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 30.11.2006р. позивач прийшов на роботу у стані алкогольного сп'яніння. Про це йому доповіли лише 04.12.2006р., так як працівники побоювалися дружини позивача, що працювала ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач порушував трудову дисципліну, тому був звільнений як такий, що не пройшов випробування. Позивач був
прийнятий на роботу з випробувальним терміном - три місяці, за згодою позивача. Приймав позивача з випробувальним терміном, так як було відомо про його схильність до вживання спиртних напоїв. Окрім того, що позивач неодноразово перебував на роботі у нетверезому стані, декілька разів замість нього чергувала його дружина, про що йому також не доповідали до 04 грудня 2006 року. Незадовільні результати роботи позивача - це перебування у стані алкогольного сп'яніння на робочому місці. Висновок про незадовільні результати роботи був зроблений на підставі доповідних та актів, що є у матеріалах справи. Вважає звільнення законним, тому просив у задоволенні позову відмовити.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_3, яка у судовому засіданні пояснила, що є дружиною позивача, з представником відповідача має неприязні стосунки, 05.12.2006р. вона посварилася з ОСОБА_2, тому він звільнив її чоловіка. До 05.12.2006р. зауважень до роботи чоловіка у ОСОБА_2 не було. Порушень дисципліни з боку позивача не було. Вона дійсно чергувала один раз замість чоловіка, так як він навідував матір, яка дуже погано почувалася, а невдовзі померла;
показання свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що працює у ліцеї ІНФОРМАЦІЯ_3, приблизно 30.12.2006р. позивач запізнився на роботу на 10-15 хвилин, прийшов у нетверезому стані. Бачила його у нетверезому стані на роботі двічі;
показання свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні пояснила, що працюєІНФОРМАЦІЯ_4 ліцею з 01.12.2006р., від її підлеглих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 їй стало відомо, що 30.11.2006р. позивач прийшов на роботу у нетверезому стані, а 01.12.2006р. спав на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння, про що було складено акт. 03.12.2006р. позивач також перебував на роботі у нетверезому стані, що підтверджується доповідною ОСОБА_8. Замість позивача чергувала його дружина, оскільки, з її слів, позивач знаходився вдома у стані алкогольного сп'яніння;
показання свідка ОСОБА_6, яка у судовому засіданні пояснила, що працює ІНФОРМАЦІЯ_3 ліцею, 01.12.2006р. прийшла вранці на роботу, але позивач двері довго не відчиняв, коли відчинив, перебував у нетверезому стані. Бачила його на роботі у нетверезому стані два-три рази;
письмові докази: копія паспорту позивача, копія трудової книжки, копія заяви про прийом на роботу, копія наказу НОМЕР_1про прийом на роботу, копія пояснювальної позивача від 09.11.2006р., копія доповідної ОСОБА_5, копія наказу про звільнення НОМЕР_2, копія статуту, копія довідки з ЄДРПОУ, довідка про доходи, копія табелю обліку робочого часу, акт від 30.11.2006р., акт від 04.12.2006р., акт від 01.12.2006р., доповідна ОСОБА_8, доповідна ОСОБА_9, копія доповідної ОСОБА_10, копія службової записки ОСОБА_11, копія наказуНОМЕР_3, довідка про графік роботи позивача.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Наказом НОМЕР_1від 31.10.2006р. (а.с.19) позивач був прийнятий на роботу на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2 Лисичанського професійного будівельного ліцею з 01 листопада 2006 року по 1 тарифному розряду з випробувальним терміном три місяці.
Наказом НОМЕР_2 (а.с.23) позивач звільнений з 05 грудня 2006 року з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 ліцею у зв'язку з незадовільними результатами випробування за ст. 28 КЗпП України.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Строк випробування для робітників є максимальним, не може бути збільшений навіть за згодою профспілкового комітету чи самого робітника.
Таким чином, не відповідає вимогам трудового законодавства встановлення при прийомі на роботу сторожем, що відноситься до робітників, позивачу випробувального строку - три місяці. Оскільки позивач був згоден на роботу з випробуванням, умова про випробування застережена у наказі про прийняття на роботу, то вважається, що позивач прийнятий на роботу з випробуванням терміном відповідно до ч. 2 ст. 27 КЗпП України -один місяць.
Відповідно до ст. 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, передбаченому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.
Зі змісту наведеної норми випливає, що робітник вважається таким, що витримав випробування, якщо строк випробування витік, а він продовжує працювати. Якщо працедавцю робітник не підходить, але ним пропущений строк та робітник продовжує працювати після закінчення випробувального терміну, то звільнення працівника можливе лише на загальних підставах.
Підставою звільнення за ст. 28 КЗпП України є лише невідповідність працівника посаді, на яку його прийнято. Під невідповідністю розуміється недостатня кваліфікація або неможливість виконувати роботу за станом здоров'я.
Таким чином, звільнення позивача 05 грудня 2006 року після закінчення терміну випробування в один місяць у зв'язку з незадовільними результатами випробування не відповідає вимогам ст. 28 КЗпП України, а тому є незаконним.
Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, копію доповідної ОСОБА_5, акт від 30.11.2006р., акт від 04.12.2006р., акт від 01.12.2006р., доповідну ОСОБА_8, доповідну ОСОБА_9 про те, що позивач перебував на роботі у нетверезому стані, оскільки звільнення позивача проведено не з підстав, передбачених ст. 40 п.7 КЗпП України.
У разі фіксування належним чином відповідно до законодавства факту перебування позивача на роботі у стані алкогольного сп'яніння, звільнення позивача після закінчення випробувального терміну повинно було проводитись на загальних підставах.
Відповідно до ст. 235 ч.І КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі, органом, який розглядає трудовий спір.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги про поновлення на роботі у посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 Лисичанського професійного будівельного ліцею такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
З відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 грудня 2006 року по 23 лютого 2007 року включно. З пояснень представника відповідача та з копії табелю обліку робочого часу видно, що графік роботи позивача, яка є змінною, немає певної закономірності щодо перерви між робочими днями, робочий день позивача має тривалість 12 годин, кількість робочих днів позивача на місяць, за поясненнями представника відповідача та відповідно до ст. 50 КЗпП України, повинна відповідати кількості годин роботи на місяць при п'ятиденному робочому тижні, восьмигодинному робочому дні. Отже кількість робочих днів ІНФОРМАЦІЯ_2 ліцею з 05.12.2006р. по 23.02.2007р.
включно складає 38 робочих днів: у грудні 2006 року за виключенням одного відпрацьованого дня - 13 днів (168/12=14, де 168 - кількість годин на. місяць, виходячи з 21 робочих днів у грудні 2006 року, 12 - тривалість робочого дня позивача); у січні 2007 року -14 робочих днів (168/12=14, де 168 - кількість годин на місяць, виходячи з 21 робочих днів у січні 2007 року, 12 - тривалість робочого дня позивача); у лютому 2007 року - 11 робочих днів (136/12=11, де 136 - кількість годин на місяць, виходячи з 17 робочих днів з 01.02.2007р. по 23.02.2007р., 12 - тривалість робочого дня позивача). Середня заробітна плата за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати позивача 30,53 грн. відповідно до довідки про середню заробітну плату (а.с.47) складає 30,53 грн. х 38 робочих днів = 1160 грн. 14 коп.
На підставі ст. 237 КЗпП України з третьої особи, винної у незаконному звільненні позивача, на користь відповідача підлягає стягненню шкода, завдана Лисичанському професійному будівельному ліцею, у розмірі відшкодування позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 1160,14 грн.
Відповідно до ч.І ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Незаконним звільненням позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у моральних стражданнях через порушення права на працю, звільнення з порушенням трудового законодавства, що підтверджується матеріалами справи.
Розмір моральної шкоди, завданої позивачу, суд визначає у 300 грн. залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, а також, враховуючи вимоги розумності та справедливості, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 51 грн. з позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 8,50 грн. з позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 26-28, 232, 235, 237, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Лисичанського професійного будівельного ліцею, третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 Лисичанського професійного будівельного ліцею з 05 грудня 2006 року.
Стягнути з Лисичанського професійного будівельного ліцею на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05 грудня 2006 року по 23 лютого 2007 року включно у сумі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривня 14 копійок.
Стягнути з Лисичанського професійного будівельного ліцею на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 300 (триста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Лисичанського професійного будівельного ліцею майнову шкоду у сумі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривня 14 копійок.
Стягнути з Лисичанського професійного будівельного ліцею судовий збір на користь держави з вимог про відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі
51 (п'ятдесят одна) гривня, з вимог про відшкодування моральної шкоди 8 (вісім) гривень 50 копійок.
Стягнути з Лисичанського професійного будівельного ліцею на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 30 (тридцять) гривень.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду.
Суддя: