Судове рішення #7134054

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   22-а-27107/08                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Сингаївський О.П.  

Суддя-доповідач:  Данилова М. В.


У Х В А Л А

Іменем України

"01" жовтня 2009 р.                                                                                                        м. Київ

     

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів:                       Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 11 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною, -  

в с т а н о в и л а:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира (УПСЗН) про перерахунок недоплаченої щомісячної грошової допомоги.

Зазначила, що є матір’ю малолітньої дитини та фактично здійснює догляд за нею.

Посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоплачену грошову допомогу за 2007 рік по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі 3261,09 грн. та зобов’язати виплачувати допомогу в зазначених розмірах у подальшому.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 червня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Дії УПСЗН визнані неправомірними. Із УПСЗН стягнуто суму недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з  липня 2007 року по  грудень 2007 року у розмірі 2171,25 грн.          

В апеляційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати. Зазначали, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України «Про Державний бюджет України». Норми, які вводяться цим законом, діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Також наголошували, що виплати згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» проводились із врахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 13 від 11 січня 2007 року «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Це підтверджується свідоцтвом про народження і ніким не заперечується.

Відповідно наданої довідки №858 від 06.03.2008 року у 2007 році позивач отримала допомогу визначену Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» у розмірі 1223,37 грн.

Згідно частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнані неконституційними.

Згідно з правилами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з дня набрання чинності Рішенням КС України, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, ОСОБА_2 у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року належало здійснити виплати щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність джерел фінансування виплат та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, то ці твердження колегією суддів відхиляються, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. (У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань).

Також Корольовським районним судом м. Житомира здійснено розрахунок недоплаченої допомоги ОСОБА_2 виходячи із розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Апеляційний суд погоджується із таким розрахунком.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.   

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира - залишити без задоволення.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 11 червня 2008 року – залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 05 жовтня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація