АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року м. Чернівці справа № 727/4126/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.

секретар Андрушків С.П.

за участю: представника ПАТ «УкрСиббанк» Ковч Т.Б., відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Яреми Л.В.,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилалося на те, що 19 червня 2008 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 уклали договір про надання споживчого кредиту за №11362384000, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 56283 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 18 червня 2035 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж дня між банком та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях боржника в повному обсязі.

ОСОБА_2 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 20 квітня 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 50072,88 доларів США, з яких: 41691,36 доларів США - кредитна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість в розмірі 3821,62 доларів США; заборгованість по процентам в розмірі 8381,52 доларів США, а також пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 20940 грн. 80 коп. та пеня за прострочення сплати процентів в розмірі 40306 грн. 02 коп.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість.

У червні 2017 року відповідач ОСОБА_4 подала до суду зустрічну позовну заяву, посилаючись на те, що при укладенні договору поруки допущено ряд суттєвих порушень, його укладення порушило права інших осіб, а тому такий договір є несправедливим.

З урахуванням заяв про уточнення, зменшення позовних вимог, просила суд:

визнати несправедливим договір поруки №212167 від 19 червня 2008 року, укладений між нею та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», з моменту його укладення;

визнати нечесною підприємницьку практику ПАТ «УкрСиббанк» щодо укладення договору поруки №212167 від 19 червня 2008 року між ОСОБА_4 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11362384000 від 19 червня 2008 року в розмірі 50072,88 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в сумі 61246 грн. 82 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640 грн. на користь держави.

На дане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування до правовідносин норм матеріального права.

Зокрема, посилається на те, що судом не взято до уваги порушення банком умов кредитного договору та умов договору поруки, та не взято до уваги висновок експертизи №8620 від 31 травня 2016 року, який підтверджує те, що позичальник сплатив основну суму кредиту і плату за користування кредитом в повному обсязі.

Окрім цього, банком було порушено п.п. 6.1.2, 6.2 кредитного договору, відповідно до яких для звернення до суду з позовними вимогами про дострокове повернення кредиту, банку необхідно було повідомити позичальника про встановлення нового «дострокового» терміну повернення всієї суми кредиту та плати за користування таким кредитом, шляхом направлення відповідної письмової вимоги цінним листом з описом та повідомленням про його вручення.

Вказував на те, що в суді першої інстанції, представником банку Івасенко І.С. було визнано, що таке повідомлення ОСОБА_2 не надсилалось, що є порушенням вищевказаних пунктів кредитного договору.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому колегія суддів виходить з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що позичальник не виконує умови кредитного договору, що є підставою для дострокового стягнення солідарно з позичальника та поручителя отриманих позичальником коштів, відсотків за користування кредитом та пені.

Проте такий висновок суду є помилковим та таким, що зроблений при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст.554 ЦК України, згідно якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну)відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання).

За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 19 червня 2008 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту за №11362384000, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 56283 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних, з кінцевим терміном повернення не пізніше 18 червня 2035 року (а.с.7-13 Т.1).

Відповідно до п.1.2.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору.

Відповідно Додатку №1 до кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору (а.с.14-21 Т.1).

Зобов'язання за кредитним договором №11362384000 від 19 червня 2008 року забезпечено договором поруки №212167 від 19 червня 2008 року, укладеним з поручителем ОСОБА_4, відповідно до умов якого поручитель відповідає за виконання позичальником зобов'язань за цим договором (а.с.34,35 Т.1).

Із довідки - розрахунку заборгованості вбачається, що позивач визначив позичальнику заборгованість станом на 20 квітня 2017 року в розмірі 50072,88 доларів США, з яких: 41691,36 доларів США - кредитна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість в розмірі 3821,62 доларів США; заборгованість по процентам в розмірі 8381,52 доларів США, а також пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 20940 грн. 80 коп. та пеня за прострочення сплати процентів в розмірі 40306 грн. 02 коп. (а.с.36-47 Т.1).

Посилаючись на порушення ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо сплати кредитних коштів та наявність зазначеної заборгованості, позивач просив про дострокове повернення кредиту.

Разом з тим, відповідно до п.3.4.3 кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, обов'язок позичальника достроково повернути банку у повному розмірі всю суму кредиту та повністю сплатити плату за кредит виникає в разі застосування банком права вимоги дострокового повернення кредиту в порядку, визначеному розділом 6 договору.

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору сторони керуючись ст.ст.525,611 ЦК України погодили, що банк має право згідно п. 6.1.2. Кредитного договору визначити термін повернення кредиту таким, що настав згідно п.1.2.2. цього Договору, та вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї суми кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

Згідно з п.6.2 кредитного договору, у разі застосування Банком права, передбаченого пунктом 6.1.2 Договору, порядок дострокового повернення кредиту та дострокової сплати плати за кредит є наступним, а саме:

-Банк повідомляє Позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за користування таким кредитом за Договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом та повідомлення про вручення) за адресою Позичальника;

-терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 32 календарного дня, рахуючи з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) Банку про дострокове повернення кредиту;

-терміни дострокового повернення кредиту та сплати плати за кредит вважається такими, що настали, а кредит і плата за кредит - обов'язковим до повернення і сплати в повному обсязі Банку з 41 календарного дня, рахуючи з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту та плати за кредит, у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку внаслідок зміни Позичальником адреси (без попереднього про це письмового повідомлення Банку) або з інших підстав протягом 40 днів, рахуючи з дати направлення Позичальнику повідомлення (вимоги) Банку.

Пунктом 2.2 договору поруки від 19 червня 2008 року також передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Отже сторони договору встановили порядок, за умови дотримання якого у позичальника виникає обов'язок щодо дострокового повернення кредиту.

Разом з цим, доказів на підтвердження виконання умов кредитного договору та договору поруки щодо направлення відповідачам відповідних письмових вимог у передбаченому договорами порядку, позивачем не надано.

Окрім цього, представником позивача як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, підтверджено, що такі вимоги відповідачам не були надіслані.

Таким чином, встановлена договором умова дострокового повернення кредиту не настала, тобто у позичальника не виникло зобов'язання дострокового повернення кредитних коштів.

Строк дії договору кредиту не закінчився, і діє до 18 червня 2035 року.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково задовольнив позов ПАТ «УкрСиббанк».

Враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позову ПАТ «УкрСиббанк» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Є безпідставним клопотання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про закриття провадження у даній цивільній справі з підстав, що договір поруки містить третейське застереження, і спір між банком і поручителем про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту, за виконання зобов'язань за яким останній поручився, підвідомчий третейському суду.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.5.4 Договору поруки усі спори, які можуть мати місце, вирішуються шляхом проведення переговорів, а при неможливості досягнення згоди - в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що підстави для закриття провадження у справі з передачею питання до третейського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27 жовтня 2017 року в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 14 травня 2018 року.

Головуючий /підпис/ Н.К. Височанська

Судді: /підпис/ А.І. Владичан

/підпис/ І.Н. Лисак