Справа № 22ц - 1490/09 Головуючий в першій інстанції – Кирилюк В.Ф.
Категорія - 54 Доповідач- Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2009 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі Матюхіній О.Г.,
з участю позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду від 21 жовтня 2009 року,
встановила:
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 вказує на незаконність рішення суду із-за неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог повністю..
Рішенням Рожищенського районного суду від 21 жовтня 2009 року в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені позову за недоведеностю суми боргу. Вважає, що надав достатньо доказів щодо встановлення недостачі під час виконання трудових обов’язків відповідачем ОСОБА_4 і крім того, остання визнала факт недостачі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав у ній зазначених.
-2-
Відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечила, оскільки вважає, що рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що фінансово-бухгалтерські документи по здійсненню торгівельної діяльності позивачем ОСОБА_3 взагалі не велися. Документів, на які покликається позивач, останній суду не надав. А отже не довів своїх вимог та заперечень.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 працювала у фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, позивача в справі, на посаді продавця-консультанта згідно трудового договору від 01.06.2007 року. Звільнена з посади 12.12.2008 року на підставі ст..36 п.1 КЗпП України за згодою сторін. Договір про повну матеріальну відповідальність із нею було укладено 19 березня 2006 року /а.с.5/. Згідно інвентаризаційного опису товаро-матеріальних цінностей від 18 березня 2008 року залишок товарів на час проведення опису становив на загальну суму 9733.90 грн. /а.с. 6-8/. З аудиторського висновку /а.с.9-12/ слідує, що за даними проведеної інвентаризації в кабінеті «Ескулап», який розташований в кабінеті Рожищенської центральної районної лікарні, станом на 03 грудня 2008 року встановлена недостача товаро-матеріальних цінностей та грошових коштів на суму 21260.02 грн., з яких :
- товаро-матеріальних цінностей на суму 10397.23 грн.; - грошових коштів на суму 10862.79 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що починаючи з 18.03. по 03.12.2008 року в магазин «Ескулап» поступило товарів на загальну суму 22 154 грн. 75 коп. Всього за ревізуємий період поступило товарів на загальну суму 31 879.15 грн.
Станом на 03 грудня 2008 року кількість наявних товаро-матеріальних цінностей становить на загальну суму 8583.90 грн., повернуто товарів позивачу було на суму 4519.20 грн. Отже, торгова виручка повинна була б становити 18785.55 грн.
Однак, судом встановлено, що бухгалтерські документи щодо отримання виручки та здачу її в касу підприємцю проводилася без відповідного бухгалтерського обліку, про що в судовому засіданні підтвердили і позивач, і відповідач. Крім того, продавець за вказівкою підприємця проводила оплату за оренду приміщення. Без відповідних відомостей на заробітну плату продавцю проводилася оплата праці. Також, без будь-яких документів виручка здавалася підприємцю.
-3-
Відповідно до ст..130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, організації, установі внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.
При покладені матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за дійсну пряму шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Статтею 138 КЗпП України встановлено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього ж Кодексу.
Однак, позивач ОСОБА_3 не надав суду доказів в підтвердження своїх вимог та заперечень щодо вини продавця та протиправних її дій в заподіяні прямої шкоди із-за порушення трудових обов»язків. А також не надав суду доказів щодо розміру спричиненої шкоди.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в позові за недоведеності позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст 307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рожищенського районного суду від 21 жовтня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підпис/ /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду О.В.Свистун