Справа № 2- 164/2007р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Ілюка Б.В.
секретаря Загрійчук Г.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коломия справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеною позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням. Позивачі свої вимоги мотивує тим, що вони є власниками будинковолодінняАДРЕСА_1Коломийського району згідно рішення виконкому Турківської сільської ради НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року „Про визнання права власності в колишньому колгоспному дворі". Рішенням Коломийського міськрайонного суду від ІНФОРМАЦІЯ_2 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано і протягом двох днів після прийнятого рішення, відповідач забравши своє майно залишив будинок і по даний час в ньому не проживає без поважних причин. Вважають, що він втратив право на користування жилим приміщенням їх будинку і просять суд постановити рішення про втрату права відповідачем на користування жилим приміщення їх жилого будинку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачі підтримала позовні вимоги.
Відповідач в суд не з"явився хоча про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши позивачів, свідків, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підставний та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст.405 ЦК України, члени сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач після прийнятого ІНФОРМАЦІЯ_2 року судом рішення про розірвання шлюбу з позивачкою протягом двох днів забрав свої особисті речі та майно і залишив будинок де проживають позивачі - АДРЕСА_1. Намагань повернутися проживати в будинок позивачів, відповідач не проявляв. В суд чи інші органи про вселення у будинок протягом року позивачів, відповідач не звертався. Оплат за комунальні послуги, обов"язкові платежі, не здійснював. Іншої домовленості про право на користування житлом в будинку позивачів між сторонами не було.
Зазначене стверджується показаннями сторін та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4., які пояснила суду, що відповідач забравши на початку ІНФОРМАЦІЯ_3року своє майно залишив будинок позивачів і в ньому не проживає по даний час. Відповідач не приходив до позивачів. Фактів чинення позивачами відповідачу перешкод в користуванні житлом, судом не встановлено.
Згідно рішення виконкому Турківської сільської ради НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року „Про визнання права власності в колишньому колгоспному дворі" власниками будинку АДРЕСА_1 є позивачі.
2
Згідно довідки Турківської сільської ради від ІНФОРМАЦІЯ_4 року відповідач в будинку позивачів не проживає. Про зазначене також стверджується даними актів обстеження господарства ОСОБА_1, ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ІНФОРМАЦІЯ_6року.
Вирішуючи позов, суд погодився з доводами позивачів, що відповідач втратив право на користування житлом у житловому будинкуАДРЕСА_1Коломийського району, який належить їм на праві власності, оскільки він не проживає без поважних причин у ньому понад один рік.
Керуючись ст.405 ЦК України, ст.ст.10,11,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України
ВИРІШИВ
Позов задовольнити.
ОСОБА_3визнати таким, що втратив право на користуватися житлом в жилому будинкуАДРЕСА_1Коломийського району Івано-Франківської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченого п.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, визначених у ст.ст.223, 294 ЦПК України.