Судове рішення #7132503

 

Р І Ш Е Н Н Я                 № 2-54-09    

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

16 грудня 2009 р.              Староміський райсуд м. Вінниці в складі

                     судді Венгрин О.О.,

при секретарі Швець Т.М.,

за участі представників позивачки-відповідачки ОСОБА_1: адвоката ОСОБА_2,

                                                                                                                                ОСОБА_3,

відповідача-позивача ОСОБА_4, його представників: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку домоволодіння в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла їх з відповідачем мати – ОСОБА_7, яка була власницею 13/20 часток домоволодіння, що по АДРЕСА_1 на зазначену частку відкрилась спадщина. Спадкове майно складалось з приміщень будинку: 2-1, площею 6,4 кв. м , 2-2, площею 4,6 кв. м , 2-3, площею 22,8 кв. м , 2-4, площею 8,1 кв. м , 3-2, площею 14,6 кв. м , 3-1, площею 5,4 кв. м , ІУ, площею 5,9 кв. м ; сараю, погреба, сараю з прибудовою, сараю з погребом. Спадкоємцями є сторони у справі. Після похорон ОСОБА_4 запевняв, що на спадщину не претендує, вона як спадкоємець може робити зі спадщиною все необхідне. Але в липні 2006 р. вона дізналась, що відповідач подав до нотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Мати мала погане здоров»я: нервове захворювання ( неодноразово лікувалась в лікарні ім. ак. Ющенка ), діабет, виразку шлунку. Останні роки її було неможливо залишати одну, вона могла вийти з дому і блукати ( був випадок, коли вона ледь не потрапила під автомобіль ). Позивачка телефонувала брату ОСОБА_4 і розповідала про стан здоров’я матері, на що він порадив покласти її у психоневрологічну лікарню ім. Ющенка. Ліки, продукти, одяг для матері купувала лише позивачка. Відповідач ніколи не цікавився, як вони живуть, чи потрібні додаткові кошти на утримання матері. Позивака і її дочка по черзі були біля матері і баби. Неодноразово лікували її у ВМКЛ №3. Мати через похилий вік та хворобу перебувала в безпорадному стані, а ОСОБА_4 ухилявся від надання їй будь-якої допомоги, через що, на думку ОСОБА_1, він має бути позбавлений права на спадкування. Свідоцтва про право на спадщину сторони не отримали.

                                        ( а.с. 31-32 т. 1 )

ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку будинковолодіння в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що матері належало 13/20 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 Після смерті матері ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги, подав до нотконтори заяву про прийняття спадщини 20.12.1994 р., а ОСОБА_1 з цих же підстав подала таку ж заяву в квітні 1995 р. Просив визнати за ним право власності на 13/40 часток домоволодіння, що по АДРЕСА_1 ( а.с. 114 т. 1 )

В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_1 і її представники позов ОСОБА_1 підтримали за обставин, викладених у позовній заяві, зустрічний позов не визнали, пояснили, що ОСОБА_1 з дочкою  доглядали хвору, потребуючу сторонньої допомоги матір аж до її смерті. ОСОБА_4 у цьому не допомагав, матір»ю не цікавився, ні матеріальної, ні моральної підтримки не надавав, від догляду за матір»ю, яка знаходилась в безпорадному стані ухилявся. Тому просять усунути його від права на спадкування після смерті матері ОСОБА_7

В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_4 і його представники позов ОСОБА_4 підтримали, в задоволенні позову ОСОБА_1 просили відмовити. Пояснили, що ОСОБА_4 як офіцер виконував свій обов’язок перед батьківщиною, знаходився далеко від дому – в Російській Федерації, але він приїздив у відпустки, під час яких обов»язково відвідував матір, надсилав матері грошові перекази, листи, посилки, передавав передачі. Від обов»язку по догляду матері не ухилявся, але в зв»язку зі службою знаходився досить далеко. Матір не знаходилась в безпорадному стані, вона до останнього ходила, могла сама себе обійти, була дуже акуратна. Та й сестра була в місті, поряд з матір»ю. Крім того, заявили про застосування позовної давності, оскільки спадщина відкрилась в 1994 р., а до суду про усунення від права на спадкування ОСОБА_1 звернулась лише в липні 2008 р. Ще звернули увагу на те, що норма права про усунення від права на спадкування в зв»язку з ухиленням від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані, з»явилась лише з набранням чинності і вступом в дію нового ЦК України, тобто, з 01.01.2004 р.

 Свідки  з боку ОСОБА_1 пояснили, що донька ОСОБА_8 - ОСОБА_1 та її онука – ОСОБА_9 доглядали покійну ОСОБА_8, яка хворіла, в тому числі на психічну хворобу, потребувала стороннього догляду та опіки.  А син ОСОБА_8 – ОСОБА_4 у 70-роках отримав квартиру у м. Вінниці, а потім його перевели служити в Росію, де він тривалий час живе з своєю сім’єю. Матері він ні чим не допомагав, не цікавився її життям та здоров’ям, не доглядав її, хоча вона цього потребувала, на Україну приїжджав раз на рік чи раз на два роки, але зупинявся у родичів дружини і 2-3 рази за відпустку приходив у гості до матері. Якщо щось і пересилав чи передавав матері, то дуже рідко і незначне.

Свідки з боку ОСОБА_4 пояснили, що ОСОБА_4 став офіцером, одружився і жив кілька років із батьками у спірному будинку, ремонтував його, перекрив дах, зробив опалення. Потім отримав квартиру для своєї сім’ї і пішов з батьківського дому. Після смерті батька взяв до себе жити ОСОБА_8 Коли його перевели служити у Росію, а мати залишилась у Вінниці, він постійно пересилав звідти грошові перекази для матері, передавав передачі, приїжджав у відпустку, привозив подарунки.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні обох позовів слід відмовити.

 Судом встановлено, що сторони по матері є сестрою і братом. (а.с. 19-21, 118) Їх мати – ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Згідно  ст. 529 ЦК України 1963 р. ( який діяв на час відкриття спадщини ) сторони у справі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері  ОСОБА_7

 Спадкодавцю ОСОБА_7 належало на праві власності 13/20 часток домоволодіння що по АДРЕСА_1( а.с. 11, 12, 13 т. 1 ), на зазначену частку майна відкрилась спадщина. А саме: згідно правовстановлюючих документів на нерухомість та схематичних планів домоволодіння техпаспорту, складеного станом на 30.05.1984 р.  спадкова маса складається з нерухомого майна – 13/20 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 до якого входять приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 3-1, 3-2, «ІУ», сарай «Д» з прибудовою, сарай «Е» з погребом, вбиральня «Г», ? частини паркану (а.с. 10, 38).

Обидва спадкоємці першої черги за законом ( сторони ) прийняли спадщину шляхом подання до Другої Вінницької держнотконтори заяв, що вбачається зі спадкової справи ( ОСОБА_4 20.12.1994 р. подав заяву, ОСОБА_1 подала заяву 07.04.1995 р.) (а.с. 65-71). Спадкоємці спадщину не оформили.

Статтею 1224 ч. 5 ЦК України ( нині діючого ) передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що вступив в дію з 01.01.2004 р., ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки цивільні відносини сторін щодо спадкування виникли до набрання чинності діючим ЦК України і закінчились після спливу шестимісячного строку, визначеного законодавцем для прийняття спадщини, обоє спадкоємці ( сторони у справі ) прийняли спадщину шляхом подачі заяв до нотконтори, норми діючого ЦК України до правовідносин щодо спадкування після смерті матері сторін ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, не застосовуються. Тому посилання позивачки ОСОБА_1 на ст. 1224 ч. 5 ЦК України як на правову підставу своїх вимог є незаконним.

В  ЦК України 1963 р., який діяв на час існування правовідносин спадкування після смерті матері сторін,  не передбачено усунення від спадщини з підстави ухилення спадкоємця  від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Статтею 528 ЦК України 1963 р. серед інших підстав передбачена підстава усунення від спадщини батьків і повнолітніх дітей, що злісно ухилялися від покладених на них в силу закону обов”язків по утриманню спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку. Така підстава усунення від спадщини позивачкою ОСОБА_1 не доводилась в судовому засіданні і, судом при слуханні справи по суті не встановлено злісного ухилення спадкоємця ( відповідача-позивача ) ОСОБА_4 від покладених на нього в силу закону обов”язків по утриманню спадкодавця.

Крім того, слід зазначити, що судом встановлено те, що відповідач-позивач ОСОБА_4 в зв”язку зі службою знаходився в Російській Федерації ( в тому числі в останні роки життя матері ), періодично приїжджав у м. Вінницю, відвідував матір, висилав грошові перекази,  посилки і передачі ( цю обставину також визнає позивачка-відповідачка ОСОБА_1, про це зазначали  її свідки, але підкреслювали, що такі перекази і передачі були досить рідко і в невеличких сумах, передачі - з незначним змістом ). ОСОБА_1, яка знаходилась у м. Вінниці, ні покійна матір не скаржились ОСОБА_4  на скрутне матеріальне становище, не звертались до нього з проханням  матеріально допомогти ( про це зазначила позивачка ОСОБА_1 ). Факту безпорадного стану спадкодавця суду також не доведено ( усі свідки обох сторін свідчили про охайність спадкодавця, чистоту в її помешканні, про те, що вона не була обділена увагою родичів і знайомих, отримувала невеличку пенсію, була доглянута дочкою і онукою ).

Крім вищевикладеного, представник відповідача-позивача ОСОБА_4 заявив про застосування строку позовної давності до вимог позивачки-відповідачки ОСОБА_1 щодо усунення ОСОБА_4 від права на спадкування, оскільки спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а позивачка з позовом звернулась  в липні 2008 р.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні правові підстави позовних вимог позивачки-відповідачки ОСОБА_1, не встановлені фактичні обставини, на які посилається позивачка в обгрунтування своїх позовних вимог, пропущено позивачкою строк позовної давності.

На підставі викладеного в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити в зв”язку з відсутністю правової підстави позовних вимог ( підстави позову не передбачені діючим на час виникнення і існування правових відносин щодо спадкування законом ).

Позов ОСОБА_4 також задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_4 має право на спадкування ? частки спадкового майна.   Своїм правом ОСОБА_4 може скористатись і оформити право на спадкове майно  в порядку, визначеному законом (через нотконтору). При цьому слід зазначити, що спадкова частка нерухомого майна змінена ( існують  самочинно збудовані і переобладнані приміщення, що вбачається з копії технічного паспорту домоволодіння по АДРЕСА_1, виготовленого 07.09.2009 р. КП «ВМБТІ». ( а.с. 1-4 т. 2 )

Враховуючи викладене в задоволенні обох позовів слід відмовити.

    Керуючись ст.ст.  529, 528  ЦК України 1963 р.,

ст.1224 ч. 5,  ЦК України, Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України,

ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 13/40 часток домоволодіння, що по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, відмовити.

  Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Староміський райсуд м. Вінниці до апеляційного суду Вінницької області.

    Повне рішення суду буде складено на 22.12.2009 р.

    Повне рішення суду складено 18.12.2009 р.

Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація