Справа № 751/1383/18 Головуючий у 1 інстанції Цибенко І. В.

Провадження № 33/795/195/2018

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Демченка О.В.,

захисника - Гиляка О.М.,

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, непрацюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.

Судом ОСОБА_2 було визнано винуватим в тому, що він 21 лютого 2018 року, о 15 год. 10 хв., по вул. Шевченка в с. Новоселівка Чернігівського району, керував транспортним засобом "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" та від проходження в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП..

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки постанова суду не ґрунтується на нормах закону, а встановлені судом обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що факт його перебування за кермом автомобіля взагалі не підтверджено доказами по справі. Також не відповідає дійсності факт його відмови від проходження на місці огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу "Драгер", оскільки у поліцейського при собі такий прилад був відсутній. Наголошує на повторному допиті свідка ОСОБА_3, оскільки, на думку апелянта, його показання в цій частині зазначені неточно та викривлені. Зазначає, що дійсно 21.02.2018 року погано себе почував у зв'язку з хворобою, а саме, з підвищеною температурою, а тому і відмовився їхати до медичного закладу, тим більше, що підстав для огляду не вбачав. Зважаючи, що в наявності у працівника поліції не було спеціального технічного засобу для проведення огляду на стан сп'яніння на місці, а також відсутності підстав для проведення такого огляду, вважає, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі із зазначених в скарзі підстав. Його позицію підтримала і адвокат Гиляка О.М., яка наполягала на відсутності фактів, які б свідчили про відмову від проходження медичного огляду ОСОБА_2

Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю доказів, перевірених в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №034176 від 21 лютого 2018 року (а.с.3) ОСОБА_2, 1996 року народження, 21 лютого 2018 року, о 15 год. 10 хв., по вул. Шевченка в с. Новоселівка Чернігівського району, керував транспортним засобом "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" та від проходження в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, про що працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення в присутності свідків.

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується:

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 (а.с.5) та ОСОБА_4 (а.с.6), згідно яких на водія ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за знаходження останнього з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови в їх присутності від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та від продуття приладу "Драгер".

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суддя правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що зобов'язує водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, апеляційний суд переконався, що місцевий суд правильно прийшов до висновку, про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку в присутності двох свідків, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння. Не виконання такого обов'язку з боку водія є грубим порушенням Правил дорожнього руху України, передбаченим ст. 130 КУпАП.

Спростовується матеріалами справи і позиція апелянта щодо відсутності доказів його вини про відмову від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, та на відсутність на місці огляду у поліцейських приладу "Драгер", оскільки в самому протоколі (а.с.3) мова йде про відмову від проходження медичного обстеження на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.2.5 Правил дорожнього руху, де останній пояснив, що "вчора вживав спиртні напої, в медичний заклад не поїду, в прилад "Драгер" дути не буду".

Відмова ОСОБА_2 від проходження медичного огляду була підтверджена в судовому засіданні місцевого суду свідком ОСОБА_3 при цьому апеляційний суд не вважає його показання суперечливими або такими, що викликають сумнів, оскільки цей свідок був запрошений поліцейськими лише для засвідчення відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду.

Одним з доводів апеляційної скарги є те, що ОСОБА_2 був безпідставно зупинений поліцейськими а останні безпідставно звинуватили його у відмові від проходження медичного огляду, оскільки він у стані алкогольного сп'яніння насправді не перебував. Така позиція апелянта є нелогічною, оскільки довести стан алкогольного сп'яніння можна лише при медичному дослідженні, а за відмову від його проходження теж передбачена відповідальність.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті до уваги.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення проводиться на засадах змагальності, коли кожна сторона самостійно обстоює свої права і доводить свої аргументи суду. В засіданні першої і апеляційної інстанцій ОСОБА_2 не надав суду доказів, після дослідження яких поза розумним сумнівом було б доведено його невинуватість.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, з'ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вирішуючи питання щодо накладення стягнення, суд також врахував межі санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, правильно обрав та призначив адміністративне стягнення.

Жодних інших обставин, які були б безумовною підставою для скасування постанови суду під час перегляду справи встановлено не було.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Демченко