Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/3968/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання С.С.Онисько, за участю позивача та його представника адвоката ОСОБА_1, представників відповідача адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позов мотивовано тим, що 13.03.2017р., о 13.00 годині внаслідок розпалювання відповідачем ОСОБА_5 вогню на своїй земельній ділянці за межами с.Чепа Виноградівського району, при спалюванні залишків соломи, і неналежного забезпечення (охорони) місця паління, не убезпечення перекидання вогню на сусідні ділянки, та залишення вогню без належного нагляду, внаслідок чого вогонь поширився і перекинувся на мою земельну ділянку, де повністю знищив багаторічні насадження полуниці сорту «Елсанта» площею 0,4 га., в кількості приблизно 24 000 (двадцять чотири тисячі) трирічних кущів, разом з установленою системою капельного поливу, внаслідок чого було втрачено цілу площу плодовитих кущів полуниці, у зв»язку з чим позивач не зміг в сезоні зібрати урожай полуниці, реалізувати його і отримати прибуток від продажу урожаю полуниці.

Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що на місце пожежі були викликані працівники поліції Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП України в Закарпатській області, які і провели документування події, зокрема огляд земельної ділянки та відібрали пояснення від учасників. Згідно листа №2613/106/27/2-17 від 22.03.2017р., за підписом начальника ОСОБА_6 - «У ході розгляду повідомлення установлено, що 13 березня 2017 року близько 13:00 год. гр.ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець с.Чепа вул.Добровольців,№78, Виноградівського району, здійснював спалювання залишків соломи на своїй земельній ділянці, в межах даного населеного пункту, без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. Під час спалювання соломи, вогонь із-за вітру перекинувся із земельної ділянки гр.ОСОБА_5, на Вашу ділянку площа якої складає 0,04 га., де вирощували полуницю, яку було знищено пожежею. В наслідок пожежі Вам було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 110000 грн. Причиною виникнення пожежі стало самовільне спалювання залишків соломи гр.ОСОБА_5 Щодо відшкодування спричиненої шкоди, вбачаються цивільно-правові відносини, які розглядаються не інакше як в судовому процесі».

В обгрунтування своїх вимог позивач вказує, що його «ягідний сезон» (оброблення, збір, реалізація) закінчився 13.03.2017р., так як після пожежі кущі ягід не відновились- кущі ягід вигоріли повністю, і вся земельна ділянка площею 0,4 га., яку займали насадження багаторічних насаджень - кущів полуниці, була повністю переорана, а отже в результаті неправомірних дій відповідача йому була спричинена матеріальна (майнова) шкода, зокрема, в результаті пожежі було знищено встановлену систему крапельного поливу, встановлену на всій площі земельної ділянки розміром 40м.х100м., яка складалась з крапельниці іноземного виробництва довжиною 3000 м. (30 рядів довжиною 100 м. (на дві сторони по 50 м.), вартістю 3300 (три тисячі триста) гривень, труба до крапельного поливу діаметром 40 мм., загальною довжиною 40 метрів, вартістю 380 (триста вісімдесят) гривень (при ціні 40 грн. за метр), 1 заглушка на трубу діаметром 40 мм. вартістю 45 гривень, і 60 кранів вартістю 14 гривень за 1 шт. на суму 840 (вісімсот сорок) грн. Тобто вартість купленої і встановленої в 2015р. системи крапельного поливу, знищеної вогнем 13.03.2017р. становить 4565 (чотири тисячі пятсот шістдесят пять) гривень, згідно Накладної від 15.03.2015 року ПП Дудаш (копія додається).

Окрім того, в результаті пожежі було повністю знищено 24 000 (двадцять чотири тисячі) посаджених стебел (кущів) полуниці сорту «Ельсанта» (тобто плодоягідних багаторічних насаджень) , вартістю 2 грн. за 1 стебло (згідно виписки з мережі Інтернет спеціалізованого сайту (додається), на загальну суму 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, а відтак прямі матеріальні збитки заподіяні позивачу становлять не менше як 52 565 (пятдесят дві тисячі пятсот шістдесят пять) гривень.

У звязку з тим, що було знищено цілу площу плодовитих кущів полуниці, а саме 24 000 (двадцять чотири тисячі) посаджених стебел полуниці сорту «Ельсанта», позивач не зміг в сезоні 2017р. зібрати урожай полуниці, реалізувати його і отримати прибуток від продажу урожаю полуниці, чим самим йому було спричинено не прямі збитки (упущену вигоду), яку він оцінює виходячи з наступного.

Згідно листа т.в.о. начальника ОСОБА_7 від 23.03.2017 року за №09-07/1055, - «Управління повідомляє, що за даними державного статистичного спостереження за ф.29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільскогосподарських культур,плодів,ягід та винограду» урожайність суниці та полуниці по господарствах населення Виноградівського району за 2016 р. складала 106,1 ц/га», а тому, враховуючи площу його земельної ділянки, пошкодженої в результаті пожежі, а саме – 0,4 га, можна вирахувати врожай (кількість кілограмів полуниці), який він мав зібрати і він становить – 4244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) кілограми.

Щодо вартості кілограма полуниці в сезоні 2017р., то згідно довідки Директора ТзОВ «РСП «Шувар» ОСОБА_8 за вих. №11-424 від 27.11.2017р. – «Товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» розглянуло ВАШ запит про надання інформації та повідомляє, що середня вартість ягоди полуниці (гурт) у період з травня по липень 2017 року на ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» становила 34,5 грн. за 1 кг.», а відтак сума коштів, яку позивач міг отримати, реалізувавши зібраний урожай полуниці в кількості 4244 кг. на ринках із середньою вартістю 34,5 грн. за 1 кг. становить – 146418 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. ( 4244 кг. х 34,5 грн.) і саме на цю суму спричиненні йому не прямі матеріальні збитки (упущену вигоду) в сумі 146418 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн., а відтак, загальна сума заподіяних позивачу збитків становить 198.983 (сто девяносто вісім тисяч девятсот вісімдесят три) гривень, що дорівнює сумі прямих збитків (52 565 (пятдесят дві тисячі пятсот шістдесят пять) гривень) і не прямих збитків (упущеної вигоди) -146418 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн.

Посилаючись на зазначені обставини позивач вважає, що його майнові права були порушені в результаті неправомірних дій ОСОБА_5, його пропозиція щодо добровільного відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем залишена без відповіді, а відтак, в порядку вимог статей 22,1166 ЦК України позивач просить суд стягнути з ОСОБА_5, мешканця вул.Чепа вул.Добровольців-№78, Виноградівського району Закарпатської області на його користь у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 198.983,00 (сто девяносто вісім тисяч девятсот вісімдесят три) гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги заявленого позову підтримали повністю та просили суд такі задоволити з підстав наведених в позові; представники відповідавча адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог заявленого позову, про що надали відзив на позов за №819 від 22.01.2018р., який долучено судом до матеріалів справи (а.с.31-48), та зазначили, що належними доказами, які підтверджували б як факт пожежі, так і розмір завданих збитків, позивач не надав.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення свідків, дослідивши наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ч.1 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною третьою ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов’язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов»язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суди, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних Довідки Чепівської сільскої ради №954 від 21.08.2017р. (а.с.11) за позивачем згідно земельної книги з 1999р. рахуєтьсся земельна ділянки площею 0,40 га для ведення особистого селянського господарства.

Судом установлено, що 13.03.2017р., о 13.00 годині внаслідок розпалювання відповідачем ОСОБА_5 вогню на своїй земельній ділянці за межами с.Чепа Виноградівського району, при спалюванні залишків соломи, і неналежного забезпечення (охорони) місця паління, не убезпечення перекидання вогню на сусідні ділянки, та залишення вогню без належного нагляду, внаслідок чого вогонь поширився і перекинувся на мою земельну ділянку, де повністю знищив багаторічні насадження полуниці сорту «Елсанта» площею 0,4 га., в кількості приблизно 24 000 (двадцять чотири тисячі) трирічних кущів, разом з установленою системою капельного поливу, внаслідок чого було втрачено цілу площу плодовитих кущів полуниці, а відтак позивач не зміг в ягідний сезон зібрати урожай полуниці, реалізувати його і отримати прибуток від продажу урожаю полуниці.

Зокрема, згідно даних листа начальника Виноградівського відділення поліції ОСОБА_6 №2613/106/27/2-17 від 22.03.2017р. (а.с.20-21), в якому зазначено, що «13.03.2017р., близько 13:00 години громадянин ОСОБА_5, мешканець с.Чепа вул.Добровольців,№78, Виноградівського району, здійснював спалювання залишків соломи на своїй земельній ділянці, в межах даного населеного пункту, без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища. Під час спалювання соломи, вогонь із-за вітру перекинувся із земельної ділянки гр.ОСОБА_5, на ділянку позивача площа якої складає 0,04 га., де вирощували полуницю, яку було знищено пожежею. В наслідок пожежі було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 110.000 грн. Причиною виникнення пожежі стало самовільне спалювання залишків соломи гр.ОСОБА_5П…Щодо відшкодування спричиненої шкоди, вбачаються цивільно-правові відносини, які розглядаються не інакше як в судовому процесі».

Між тим, відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Заперечуючи проти позову, представники відповідача вказували, що відповідач не погоджується із правовою оцінкою обставин, наданої позивачем, оскільки відсутній факт пожежі на земельній ділянці позивача, внаслідок якої була завдана йому шкода, а відтак відсутній причинно-наслідоквий зв»язок між діями відповідача та заявленою шкодою, проте суд не може погодитись з такими доводами, оскільки вони суперечать встановленим у суді обставинам справи та вимогам матеріального права.

Так, згідно із частиною четвертою статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Статтею 322 ЦК України також передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12,13,78,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Так, в своєму Відзиву на позов (а.с.31-34) відповідач, зокрема, сам визнав наступні юридичні факти: паління ним соломи на своїй земельній ділянці 13.03.2017р.; факт розташування земельної ділянки, на якій позивач вирощував полуницю; факт загоряння сухої трави та соломи на межі земельної ділянки позивача.

Ці ж обставини підтвердженні і показанями допитаних у суді свідків.

Так, допитаний у суді свідок ОСОБА_9 вказав, що він 13.03.2017р. під вечір пішов подивитись на свої сотини, які розташовані за селом Чепа, оскільки чув, що там була пожежа, де побачив спалені сотини позивача, на яких перед цим були посажені ягоди. ОСОБА_5 палив солому на своїй земельній ділянці, але вогонь перекинувся на ділянку позивача.

Аналогічні покази надали і допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_13 також надав аналогічні покази, доповниши їх тим, що 13.03.2017р. після обіду батько попросив його повезти на поле, бо сусід Е.ОСОБА_5 палив солому на своїй ділянці. Вся їх ділянка, а саме 40 соток ягід, вже була спалена, тільки горіла ще поливна система. Е.ОСОБА_5, коли вони приїхали до нього додому, сам сказав, що то «він підпалив 3-5 шорів їх ягід», але вся площа була знищена, а відтак вони переорали ділянку і посадили огірки.

В суді також встановлено, що в результаті неконтрольованого паління відповідачем соломи на своїй земельній ділянці 13.03.2017р. позивачу була спричинена матеріальна (майнова) шкода, зокрема, в результаті пожежі було повністю знищено встановлену систему крапельного поливу, встановлену на всій площі земельної ділянки розміром 40м.х100м., яка складалась з крапельниці іноземного виробництва довжиною 3000 м. (30 рядів довжиною 100 м. (на дві сторони по 50 м.), вартістю 3300 (три тисячі триста) гривень, труба до крапельного поливу діаметром 40 мм., загальною довжиною 40 метрів, вартістю 380 (триста вісімдесят) гривень (при ціні 40 грн. за метр), 1 заглушка на трубу діаметром 40 мм. вартістю 45 гривень, і 60 кранів вартістю 14 гривень за 1 шт. на суму 840 (вісімсот сорок) грн., а відтак суд погоджується з позивачем, що вартість купленої і встановленої в 2015р. системи крапельного поливу, знищеної вогнем 13.03.2017р., становить 4565 (чотири тисячі пятсот шістдесят пять) гривень, що стверджено і даними Накладної від 15.03.2015р. ПП Дудаш (а.с.8-9).

Окрім того, в результаті пожежі було повністю знищено і 24 000 (двадцять чотири тисячі) посаджених стебел (кущів) полуниці сорту «Ельсанта» (тобто плодоягідних багаторічних насаджень) , вартістю 2 грн. за 1 стебло (згідно виписки з мережі Інтернет спеціалізованого сайту (додається), на загальну суму 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, а відтак прямі матеріальні збитки заподіяні позивачу становлять 52 565,00 (пятдесят дві тисячі пятсот шістдесят пять) гривень.

У звязку з тим, що було знищено площу плодовитих кущів полуниці, а саме 24 000 (двадцять чотири тисячі) посаджених стебел полуниці сорту «Ельсанта», позивач не зміг в сезоні 2017р. зібрати урожай полуниці, реалізувати його і отримати прибуток від продажу урожаю полуниці, чим самим йому було спричинено не прямі збитки (упущену вигоду).

Так, згідно листа т.ОСОБА_14Онофрій від 23.03.2017р. за №09-07/1055, - «Управління повідомляє, що за даними державного статистичного спостереження за ф.29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільскогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» урожайність суниці та полуниці по господарствах населення Виноградівського району за 2016р. складала 106,1 ц/га», а тому, враховуючи площу земельної ділянки позивача, пошкодженої в результаті пожежі, а саме – 0,4 га, а відтак врожай (кількість кілограмів полуниці), який позивач мав зібрати, мав би становити – 4244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) кілограми.

Згідно довідки Директора ТзОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» ОСОБА_8 за вих. №11-424 від 27.11.2017р. середня вартість ягоди полуниці (гурт) у період з травня по липень 2017 року на ринку сільськогосподарської продукції «Шувар» становила 34,5 грн. за 1 кг.», а відтак сума коштів, яку позивач міг отримати, реалізувавши зібраний урожай полуниці в кількості 4244 кг. на ринках із середньою вартістю 34,5 грн. за 1 кг. становить – 146.418 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. ( 4244 кг. х 34,5 грн.) і саме на цю суму спричиненні йому не прямі матеріальні збитки (упущену вигоду), а відтак, загальна сума заподіяних позивачу збитків становить 198.983 (сто девяносто вісім тисяч девятсот вісімдесят три) гривень, що дорівнює сумі прямих збитків (52 565 (пятдесят дві тисячі пятсот шістдесят пять) гривень) і не прямих збитків (упущеної вигоди) -146418 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн.

Оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 198.983,00 грн., а відтак суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення майнової шкоди саме у зазначеному розмірі - 198.983,00 грн.

Згідно зі ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як роз'яснив Верховний Суд України у Постанові Пленуму від 16.04.2004р. №7«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди суди мають виходити з того, що відповідно до ст.156 ЗК та 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Так, згідно з ч.ч.1,2 ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Способом відшкодування майнової шкоди, є, зокрема, відшкодування збитків (ст.22 ЦК України). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушенням зобов'язання, в даному випадку - абсолютного зобов'язання не порушувати права власності інших осіб, і завданими збитками. При цьому на позивача покладається обов'язок доведення факту порушення права власності, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням його права й понесеними збитками.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Із роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992р. №6 вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно із частиною першою ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Даною земельною ділянкою, на якій були багаторічні насадження, площею 0,40 га. знаходиться у безперервному користуванні позивача з 1999р., що підтверджується довідкою з Чепівської сільської ради за №954 від 21.08.2017р. (а.с.11).

Згідно із положеннями частини другої ст.22, ст.19 ЗК України багаторічні насадження це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини другої статті 79 ЗК України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Згідно із частиною третьою ст.373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Виходячи з цих норм Законів суд приходить до переконання, що майнові права позивача були порушені в результаті неправомірних дій відповідача – ОСОБА_5 оскільки, як достовірно встановолено у суді на підставі належних та достовірних доказів, причиною виникнення пожежі стали дії по самовільному спалюванні залишків соломи саме ОСОБА_5, а відтак, з огляду на вищевстановлене, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні встановлені обгрунтовані підстави для задоволення позову.

Суд також вважає, що судові витрати по справі, які поніс позивач, слід стягнути з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.141 ч.ч.1,2 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В даному випадку судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача. В даному випадку відповідно до платіжних доручень від 21.12.2017р. \а.с.23-24\ позивач сплатив 1.989,83 грн. судового збору.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.28,235,295 ЦК України та керуючись ст.ст.2-5,10,12,13,18,81,141,223,259,263-265 ЦПК України, суд:

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди – задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН в матеріалах справи відсутній) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 198.983,00 грн. (сто девяносто вісім тисяч девятсот вісімдесят три) гривень у відшкодування завданої майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН в матеріалах справи відсутній) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН в матеріалах справи відсутній) судовий збір в розмірі 1.989,83 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлено 07.05.2018р.

ГоловуючийОСОБА_15