Справа № 333/2545/17

Пр. 2/333/95/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання Кунець В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому зазначила наступне. Квартира №АДРЕСА_1 складається з 4-х ізольованих кімнат площею: 11,9 кв.м., 12,5 кв.м., 15,7 кв.м., 7,7 кв.м., підсобних приміщень: кухні площею 6.6 кв.м., туалету – 0,9 кв.м., ванної кімнати – 0,9 кв.м., коридору – 7,9 кв.м. Позивач зазначає, що їй на праві власності на підставі договору дарування від 20.08.2010 р. належала 2/5 частини даної квартири, яка складалась з кімнати №2 площею 11,9 кв.м., кімнати №6 площею 7,7 кв.м. 12.08.2012 р. вона подарувала дану частку ОСОБА_3 (третій особі). Інша частина даної квартири – 3/5 частка належала її чоловіку ОСОБА_4 на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2010 р.. 29.11.2014 р. її чоловік ОСОБА_4 помер. Позивач зазначає, що вона після смерті чоловіка, як спадкоємиця першої черги, оформила право на спадщину у вигляді Ѕ частки від 3/5 частини даної квартири. Відповідач, яка була донькою ОСОБА_4 від першого шлюбу, також є його спадкоємицею, у встановлений законодавством строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на свою частку у спадковому майні не отримала. Позивач вказує, що на теперішній час сумісне проживання та користування належною їй та відповідачу 3/5 частки даної квартири неможливе внаслідок неврівноваженого психічного стану відповідачки, яка ухиляється від оформлення спадкового майна та урегулювання поділу квартири мирним шляхом. Відповідачка не піклується за своєю часткою спадщини, комунальні послуги не сплачує. На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визначити наступний порядок користування спірним приміщенням: позивачу виділити у користування кімнату площею 12,5 кв.м., відповідачу – кімнату площею 15,7 кв.м., підсобні приміщення: коридор, ванну кімнату, туалет, балкон залишити у спільному користуванні.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, з урахуванням положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України про час, дату та місце слухання справи повідомлена. Відзиву на позов та будь-яких інших заяв, клопотань до суду не надала, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судовому засіданні позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи. У зв'язку з вищевикладеним, на підставі ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Суд, вислухав пояснення позивача, дослідив матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

ОСОБА_4 встановлені наступні обставини та правовідносини.

На підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2010 р. квартира №АДРЕСА_2 належала ОСОБА_4 (а.с. 11). Позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (а.с.17).

20.08.2010 р. ОСОБА_4 дарує позивачу 2/5 частини даної квартири, а саме: кімнату №2 площею 11,9 кв.м., кімнату №6 площею 7,7 кв.м., підсобні приміщення залишаються у загальному користуванні між співвласниками. Дана обставина підтверджується договором дарування від 20.08.2010 р. (а.с. 20-21).

29.11.2014 р. ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ЖС №311662 (а.с. 18).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді 3/5 частки вищезазначеної квартири прийняли позивач та відповідач, яка була його донькою. Позивач оформила право на свою частку спадщини у вигляді 3/10 частини вищезазначеної квартири та отримала свідоцтво про право на спадщину від 02.07.2015 р. Відповідач прийняла спадщину у вигляді 3/10 частини вищезазначеної квартири, свідоцтво про право на дану спадщину до теперішнього часу не отримала. Дані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 (а.с. 51-77).

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Третя особа: ОСОБА_3, на підставі договору дарування, укладеного 12.08.2012 р. між нею та позивачем, є власником 2/5 частини даної квартири, а саме: кімнати №2 площею 11,9 кв.м., кімнатою №6 площею 7,7 кв.м. Дана обставина підтверджується договором дарування від 12.08.2012 р. та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав (а.с. 48).

З довідки, виданої головою ЖБК-4 «Побутовець» від 14.03.2016 р. вбачається, що сторонами по справі були розділені особові рахунки по сплаті комунальних платежів, а саме: за утримання будинку та прибудинкової території та централізованого опалення.

З технічної документації квартири (а.с. 23-25) вбачається, що її загальна площа становить 66 кв.м., жила – 47,8 кв.м., корисна площа – 65,4 кв.м. Квартира складається з 4-х кімнат площею: 11,9 кв.м., 12,5 кв.м., 15,7 кв.м., 7,7 кв.м., підсобних приміщень: кухні площею 6.6 кв.м., туалету – 0,9 кв.м., ванної кімнати – 0,9 кв.м., коридору – 7,9 кв.м., балкону.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20.09.2017 р., за клопотанням позивача, призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої поставлено питання «Чи можливо встановити порядок користування квартирою, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, б. 9, кв. 39, з виділом у користування позивачу ОСОБА_1, яка є власником 3/10 частини даної кватири, житлової кімнати площею 12,5 кв.м, а відповідачу ОСОБА_2, яка прийняла спадщину у вигляді 3/10 частини даної квартири, житлову кімнату площею 15,7 кв.м., а інші приміщення залишити у загальному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка є власником 2/5 частини даної квартири?». Виконання даної експертизи доручено судовим експертам ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро».

Згідно з висновком судового експерта ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» ОСОБА_5 від 28.02.2018 р., на розгляд суду пропонується варіант порядку користування квартирою №9 по вул. Парамонова в м. Запоріжжі, з урахуванням варіанту, запропонованого в ухвалі Комунарського районного суду від 20.09.2017 р., з незначним відступом від ідеальних часток співвласників, при якому співвласнику ОСОБА_1 пропонується в особисте користування кімната 3 площею 12,5м2, співвласнику ОСОБА_2 пропонуються в особисте користування частина кімнати 4 площею 11,65 кв.м та балкон площею 0,84м2, а співвласнику ОСОБА_3 пропонуються в особисте користування кімната 2 площею 11,9 м та кімната 6 площею 7,7 м. Так як частина приміщень пропонується у загальне користування співвласників, то співвласнику ОСОБА_1 пропонується в загалі приміщень в квартирі загальною площею 19,6 м2, що на 0,167 м2 менш, ніж покладено на ідеальну частку в 3/10 частини, співвласнику ОСОБА_2 пропонується в загалі приміщень в квартирі загальною площею 19,59 м2, що на 0,177 м2 менш, ніж покладено на ідеальну частку в 3/10 частини, а співвласнику ОСОБА_3 пропонується в загалі приміщень в квартирі загальною площею 26,7м2, що на 0,344м2 більш, ніж покладено на ідеальну частку в 2/5 частини. Також для даного варіанту порядку користування квартирою необхідно виконати наступні переобладнання: у кімнаті 4 улаштувати перетинок товщиною 0,1 м з дверним прорізом обладнавши таким чином коридор площею 3,7 кв. м. та кімнату площею 11,65 кв.м.

Ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу положень ст.ст. 21,24,41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Зміст права власності, яке полягає у володінні, користуванні та розпорядженні майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1, 2, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Позивачем не доведено неможливість спільного використання квартири сторонами. При цьому, позивач пояснила в судовому засіданні, що на даний час відповідач фактично не мешкає в спірній квартирі. Доводи позивача зводяться до того, що перешкоди у користуванні квартирою полягають у тому, що позивач несе витрати по утриманню і тієї частки майна, що належить відповідачу. При цьому як вбачається з довідки голови кооперативу ЖБК-4 «Побутовець» від 14.03.2016 р., позивач сплачує лише витрати на розділений особовий рахунок, який оформлений на її ім’я.

ОСОБА_2 на підставі досліджених доказів встановлено те, що площа кімнат №3 та №4 спірної квартири не відповідає ідеальним частинам, що належать на праві власності сторонам у справі, що не дозволяє надати у володіння та користування співвласникам таку частку, яка б відповідала їхнім часткам у праві спільної часткової власності. Запропонований позивачем порядок користування фактично призведе, хоча і до незначного, але до зменшення часток співвласників. В ході розгляду справи позивачем не ставилось питання відносно розподілу витрат на необхідне переобладнання у кімнаті 4 для можливості встановлення запропонованого нею варіантом користування житловим приміщенням. Також позивач в своїх вимогах не передбачила сплати ОСОБА_2 можливої матеріальної компенсації за зменшення належної відповідачу частки в спільній частковій власності. Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що без порушення прав іншого співвласника - відповідача по справі, неможливо визначити порядок користування належної сторонам квартири у спосіб, який просить позивачка, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 про встановлення порядку користування квартирою №39 в будинку №9 по вул. Парамонова в м. Запоріжжя - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду позивачем подається до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення.

Повний текст судового рішення складений 14.05.2018 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_6