ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 524/11897/14-а

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Гуцала М.І.

суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу, суддя Нестеренко С.Г. , Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.03.2018 (повний текст складено 01.03.2018) про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.01.2015 по справі № 524/11897/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області, за участю - Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ

про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50,54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.01.2015 у справі № 524/11897/14-а. В обгрунтування поданої заяви вказував на ту обставину, що судове рішення, яке набрало законної сили, неможливо виконати у визначений судом спосіб, оскільки виконавче провадження було закінчено у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.03.2018 було відмовлено у задоволенні заяви. Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 378 КАС України підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення.

На зазначену ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу з вимогами про скасування судового рішення та прийняття нового про зміну способу і порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.01.2015 у справі № 524/11897/14-а шляхом стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці на його користь не виплачені 8402,42 грн. щомісячної основної державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії. На підтвердження заявлених вимог стверджував про наявність обставин, що зумовлюють неможливість виконання судового рішення, оскільки у боржника немає рахунку, на який зараховуються кошти з державного бюджету на виконання судових рішень, що гарантовані державою, по аналогії з Державною казначейською службою.

В судове засідання ні сторони виконавчого провадження, ні їх представники, ні представники відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що зумовлює наявність підстав для здійснення перегляду оскарженого судового рішення у їх відсутність. При цьому колегія суддів враховує той факт, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10.04.2018 було здійснено заміну вибулої сторони виконавчого провадження, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, на його правонаступника - Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (а.с. 163).

Згідно з ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи) адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною другою статті 162 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 124 Конституції України та статтею 14 КАС України встановлено, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

З огляду на наведене, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена відповідачем після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Посилання заявника на неможливість виконання рішення суду зобов'язального характеру щодо проведення соціальних виплат у зв'язку з відсутністю такого виду рішень у визначеному статтею 2 Закону України від 5 червня 2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" переліку рішень, виконання яких гарантовано державою, не заслуговують на увагу, оскільки з огляду на положення статті 124 Конституції України та статті 14 КАС України постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).

Таким чином, змінивши спосіб виконання постанови суду із зобов'язання виплатити зазначену доплату на стягнення конкретної суми цієї доплати, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття постанови), при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу соціального захисту здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11.11.2014 № 21-394а14, від 17.02.2015 № 21-622а14, від 24.03.2015 № 21-85а15, від 14.04.2015 № 21-78а15, а також Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 у справі № 279/7584/15.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що при постановленні ухвали суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.03.2018 про відмову у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.01.2015 по справі № 524/11897/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області , за участю - Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50,54, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду

Головуючий суддя М.І. Гуцал

Судді Л.О. Донець Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 14.05.2018.