Судове рішення 5023/10655/11 від 16.05.2018

Судове рішення #71309004

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 5023/10655/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017

(колегія суддів: Тарасова І.В. - головуючий, Пушай В.І., Терещенко О.І.)

у справі за заявою Державного підприємства Львівський бронетанковий завод

до Державного підприємства Завод ім. Малишева

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 по справі №5023/5740/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Яризько В.О., Савченко А.А.), між іншого, зобов'язано боржника разом з розпорядником майна надати суду підписаний реєстр вимог конкурсних кредиторів на дату судового засідання.

Зобов'язано розпорядника майна скликати збори кредиторів, на яких розглянути питання щодо знаходження у комітеті кредиторів кредиторів, вимоги яких є погашеними та прийняти відповідне рішення з цього питання, оформлений належним чином протокол зборів кредиторів надати суду.

Зобов'язано кредиторів надати суду відомості щодо погашення або непогашення їх вимог.

Повторно зобов'язано членів комітету кредиторів та заставних кредиторів надати суду свої письмові зауваження щодо проекту мирової угоди.

Повторно зобов'язано розпорядника майна та керівника боржника оформити належним чином мирову угоду з урахуванням всіх зауважень до її тексту, що надійшли до нього або керівника боржника та представити її на комітет кредиторів. Повторно зобов'язано керівника боржника узгодити проект мирової угоди із заставними кредиторами та Державним концерном "Укроборонпром" (далі за текстом - ДК "Укроборонпром").

Повторно зобов'язано орган управління боржника - ДК "Укроборонпром" узгодити проект мирової угоди.

Повторно зобов'язано комітет кредиторів розглянути мирову угоду на засіданні комітету кредиторів.

Повторно зобов'язано голову комітету кредиторів надати суду рішення комітету кредиторів, прийняте за результатами розгляду мирової угоди, оформлене відповідним протоколом.

Зобов'язано розпорядника майна надати суду всі документи, зазначені у ст.38 Закону, у встановлений Законом строк.

Винесено окрему ухвалу, яку направлено на адресу ДК "Укроборонпром".

Попереджено учасників процесу про право суду стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону в порядку п.5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України, а також про обов'язковість виконання судових рішень, які відповдіно до ст. 124 Конституції України, ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ухвалу направлено розпоряднику майна, всім кредиторам, боржнику, ГУЮ в Харківській області, Харківському РВ ФДМУ, Міністерству юстиції України, ДК "Укроборонпром", прокурору, керівнику боржника.

2. Не погодившись частково з даною ухвалою суду, ДК "Укроборонпром" (орган управління боржника) звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 скасувати в частині зобов'язання Державного концерну "Укроборонпром" узгодити мирову угоду у справі №5023/10655/11.

3. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 в задоволенні клопотання ДК "Укроборонпром" про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 по справі №5023/10655/11 відмовлено. Повернуто апеляційну скаргу ДК "Укроборонпром".

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без розгляду

4. Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржувану ухвалу по справі №5023/10655/11 винесено Господарським судом Харківської області 18.04.2017, а з апеляційною скаргою апелянт звернувся 24.11.2017, що підтверджується штампом "Укрпошти" на конверті, адресованому до суду першої інстанції, тобто більше ніж півроку з дня винесення оскаржуваної ухвали.

5. Харківським апеляційним господарським судом також встановлено, що представник ДК "Укроборонпром" - Прудь О. В. був присутній в судовому засіданні 18.04.2017, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 було направлено на адресу ДК "Укроборонпром" у встановлений законом процесуальний строк 21.04.2017, та вручено уповноваженій особі ДК "Укроборонпром" 03.05.2017, що підтверджується її підписом на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення №6102221655671.

6. Враховуючи, що ДК "Укроборонпром" не наведено жодних поважних причин для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 з дня отримання її повного тексту саме 03.05.2017 та не надано доказів наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали йому своєчасно скористатися процесуальним правом на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги, а відтак про її повернення без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

7. Ухвала суду апеляційної інстанції обґрунтована положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", ст. 53, 87, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (редакція, яка була чинна до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

8. ДК "Укроборонпром" звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11, у якій скаржник просить суд оскаржувану ухвалу скасувати; передати справу на новий розгляд суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у даній справі.

9. В обґрунтування підстав для скасування ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі, чим порушив процесуальні норми, а саме ст.ст. 43, 53 ГПК України.

Учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2018 у справі №5023/10655/11 (з врахуванням ухвали від 07.05.2018 про описку) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДК "Укроборонпром" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11; прийнято до розгляду касаційну скаргу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

11. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 - без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Оскільки апеляційний господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11, керувався нормами ГПК України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, тобто в редакції Кодексу до 15.12.2017, за таких обставин Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм, які були чинними на момент прийняття оскаржуваної ухвали.

15. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми ст.ст. 43, 53 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

16. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

17. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлено серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

18. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України (в редакції Кодексу до 15.12.2017 - чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

19. Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України (в редакції Кодексу до 15.12.2017) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

20. Відповідно до роз'яснень, які містяться у абз. 4, 5 п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України" № 7 від 17.05.2011 наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої ст. 53 ГПК. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (стаття 98 ГПК) або про її повернення (ч.2 ст. 93, п. 4 ч.1 ст. 97 ГПК). При цьому, господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

21. Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України" №7 від 17.05.2011 роз'яснено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

22. Як встановлено судом апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі ДК "Укроборонпром" просив суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі №5023/10655/11, обґрунтовуючи це тим, що в судовому засіданні 18.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, тоді як повний її текст надійшов на адресу скаржника лише 04.05.2017, а також тим, що повний текст даної ухвали опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22.05.2017. Отже, за твердженням скаржника, лише ознайомившись із повним текстом оскаржуваного рішення, заявник мав змогу практично здійснити право на апеляційне оскарження судового рішення.

23. Разом з тим, судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у встановлений ст. 87 ГПК України строк, а саме - 21.04.2017, ухвала Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 була направлена на адресу ДК "Укроборонпром" про що свідчить штамп канцелярії господарського суду на звороті останнього аркушу вказаної ухвали за вих. №011368 (а.с.80 т. 80), та за тим отримана 03.05.2017 уповноваженою особою скаржника згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №6102221655671 (а.с.197 т. 80).

24. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що саме з 03.05.2017 скаржник був обізнаний з повним текстом оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі №5023/10655/11, чим спростовуються доводи скаржника щодо звернення із апеляційною скаргою 24.11.2017 із пропуском процесуального строку через отримання оскаржуваної ухвали 04.05.2017 та необхідністю ознайомлення з повним текстом рішенням і підготовкою апеляційної скарги.

25. Таким чином, суд касаційної інстанції вважає правомірним висновок колегії суддів апеляційного суду, що скаржником не наведено жодних поважних причин для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017, та не надано доказів наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали йому своєчасно скористатися процесуальним правом на апеляційне оскарження одразу після отримання повного тексту ухвали суду першої інстанції 03.05.2017, - як встановлено судом апеляційної інстанції, чи то 04.05.2017 - як зазначено самим скаржником.

26. Разом з тим, скаржником в тексті касаційної скарги також зазначено, що оскільки оскаржувану ухвалу ДК "Укроборонпром" отримав лише 03.05.2017 (як зазначено судом апеляційної інстанції), а строк на її оскарження сплив 24.04.2017, то Концерн не мав змоги подати апеляційну скаргу своєчасно, до того ж норми ГПК України не визначають, в період якого часу може бути відновлене право апеляційного оскарження у разі поважності причин пропуску строку.

27. Відповідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

28. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

29. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

30. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").

31. Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").

32. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

33. Враховуючи викладене та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, зокрема, звернення скаржником із апеляційною скаргою більш як через пів року з дня винесення оскаржуваної ухвали та відсутністю належних доказів, які об'єктивно свідчили б про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та не залежали виключно від волевиявлення заявника, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі №5023/10655/11 та відповідно про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

34. Згідно вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України (редакція Кодексу до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

35. На підставі викладеного, колегія суддів Верховного Суду вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду апеляційної інстанції ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому правові підстави для її скасування відсутні.

36. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованим доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції при постановлені ухвали від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 вимог ст.ст.43, 53 ГПК України.

37. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

38. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги ДК "Укроборонпром" та залишення ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 без змін.

39. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, витрати зі сплати судового збору згідно ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника ДК "Укроборонпром".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №5023/10655/11 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація