Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

            14 травня 2018 року                                         № 826/5635/17

Окружний адміністративний суд міста Києва під головуванням судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» штрафу у розмірі 102000,00 гривень до державного бюджету України, який слід перерахувати на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем у добровільному порядку суми штрафу, визначеної в постанові Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 листопада 2016 року № 2198-ЦД-1-Е.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі №   826/5635/17 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Виходячи з положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вчинення процесуальної дії), враховуючи відсутність заперечень з боку сторін, у судовому засіданні судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

12 квітня 2013 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку зареєстровано проспект емісії облігацій товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» та видано свідоцтво про реєстрації випуску облігацій за реєстраційним № 55/2/2013.

Відповідно до пункту 3.8 проспекту емісії облігації ТОВ «ЕСУ» виплата відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 9-й період (з 22 квітня по 21 липня 2015 року) мала б бути здійснена у період з 22 по 24 липня 2015 року, а виплата відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 10-й період (з 22 липня по         20 жовтня 2015 року) мала б бути здійснена у період з 21 по 23 жовтня 2015 року.

Уповноваженою особою Комісії 10 серпня 2016 року винесено розпорядження №   1036-ЦД-1-Е, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «ЕСУ» вимог законодавства про цінні папери, а саме пункту 2 частини п’ятої розділу І «Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27 грудня 2013 року № 2998 щодо нездійснення виплати ПАТ «Дельта Банк» відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 9-й період (з   22 квітня по 21 липня 2015 року) та відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 10-й період (з 22 липня по 20 жовтня 2015 року).

Водночас, розпорядженням у термін до 19 вересня 2016 року зобов’язано ТОВ «ЕСУ» усунути порушення законодавства про цінні папери та до тієї ж дати повідомити Уповноважену особу Комісії про виконання розпорядження з наданням підтверджуючих документів.

Оскільки вказаних дій відповідачем не було здійснено стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» Уповноваженою особою Комісії складено акт від 18 жовтня 2016 року про правопорушення на ринку цінних паперів № 2148-ЦД-1-Е за порушення пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання розпорядження № 1036-ЦД-1-Е від 10 серпня      2016 року про усунення порушень законодавства про цінні папери.

Дане правопорушення відповідачем вчинено повторно протягом року з дати винесення уповноваженими особами Комісії постанов про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 748-ЦД-1-Е від 25 травня 2016 року, № 1183-ЦД-1-Е від 10 серпня 2016 року за вчинення тих самих дій (невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери).

З урахуванням викладеного, за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ТОВ «ЕСУ» винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 2198-ЦД-1-Е від 02 листопада 2016 року, відповідно до якої до товариства застосовано штраф у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102 000,00 гривень.

На момент звернення до суду зазначену суму штрафу товариством добровільно не сплачено, чим порушуються інтереси держави, що є підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Учасниками ринку цінних паперів згідно зі статтею 1 Закону є емітенти, інвестори та особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Стаття 2 Закону визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів, зокрема, додержання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства

Згідно зі статтею 5 Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до статті 6 Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Пунктом 4 статті 7 Закону визначено, що одним із основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 3.8 проспекту емісії облігацій ТОВ «ЕСУ» виплати відсоткового доходу та облігаціями здійснюються в національній валюті України (гривні) самостійно Емітентом на підставі зведеного облікового реєстру власників облігацій, складеного депозитарієм на кінець операційного дня, що передує даті виплати відсоткового доходу по облігаціям, та наданого на день виплати відсоткового доходу за адресою: Україна, 02002, місто Київ, вулиця Луначарського, 4.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Національна комісії з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів (пункт 14 статті 8 Закону).

Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою статті 11 Закону визначено, що у разі несплати штрафу протягом    15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 3 розділу XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року № 1470 передбачено, що юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафів, пені, тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Письмовими поясненнями відповідача підтверджено факт несплати відсоткового доходу 9-го та 10-го відсоткових періодів.

Однак пояснено що вказані обставини відбулись внаслідок об’єктивних причин, таких як нестабільність політичної та економічної ситуації, що розпочалась у 2013 році і продовжує тримати у 2017 році та призвела до погіршення стану державних фінансів, волатильності фінансових ризиків, неліквідності ринку капіталу, підвищення темпів інфляції і девальвації національної валюти по відношенню до основних іноземних валют, та інше.

Відповідно до пункту 3.3.2 Проспекту емісій облігацій серії С передбачено, що виплата відсоткового доходу по облігаціям здійснюватиметься емітентом за рахунок його доходу, отриманого внаслідок здійснення господарської діяльності після розрахунків з бюджетом та сплати інших обов’язкових платежів.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, 27 липня 2017 року Господарським судом міста Києва за результатами розгляду справи № 910/32157/15 прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта банк» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» про стягнення 19384504,44 гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» на користь позивача заборгованість з відсоткового доходу в сумі 19253160,96 гривень, 3% річних у сумі 12804,90 гривень та витрати по сплаті судового збору у сумі 182647,80 гривень.

В решті позовних вимог відмовлено.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27 липня 2017   року у справі № 910/32157/15 строком на 1 рік з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідач зауважує, що оскільки між сторонами існували вагомі суперечності щодо виплати відсоткового доходу за 9-й та 10-й відсоткові періоди, які розглядалися Господарським судом міста Києва, виконання розпорядження позивача було неможливим з огляду на наявний судовий спір між відповідачем та власником облігацій – ПАТ «Дельта Банк». Виконання розпорядження від 10 серпня 2016 року № 1036-ЦД-1-Е, за невиконання кого позивачем винесено 02 листопада 2016 року постанову № 2198-ЦД-1-Е, призвело б до подвійного стягнення з відповідача відсоткового доходу за 9-й та 10-й відсоткові періоди.

Таким чином, факт несплати відповідачем відсоткового доходу за 9-й та 10-й відсоткові періоди за іменними звичайними облігаціями серії С (160872 штуки), що знаходяться на депозитарному рахунку № 301465-UA 30001231 у депозитарія – ПАТ «Національний депозитарій України» підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили.

За таких обставин, з урахуванням вимог діючого законодавства, позивачем правомірно винесено 02 листопада 2016 року постанову №   2198-ЦД-1-Е про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» штрафу у розмірі 6000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 102000,00 гривень за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та виплату коштів за 9 і 10 відсоткові періоди винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Винесену постанову відповідачем оскаржено у судовому порядку, однак рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На даний час справа перебуває у суді касаційної інстанції. Рішення за результатами її розгляду судом касаційної інстанції не ухвалено.

Із системного аналізу викладеного, враховуючи, що доказів добровільної сплати суми фінансової санкції відповідачем не надано, постанова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02 листопада 2016 року №   2198-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів є чинною та в судовому порядку не скасована, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення даної суми штрафу з відповідача.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність достатніх підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» (ЄДРПОУ 33940565) (місто Київ, вулиця Челябінська, будинок 5-А, 02002) штраф у розмірі 102 000,00 гривень до державного бюджету України, який слід перерахувати на рахунок, відкритий в управлінні Державного казначейства за балансовим рахунком 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», по коду бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

            Суддя                                                                                                В.І. Келеберда