Справа № 2-а-304/2009 р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18 листопада 2009 року м.Бар
Барський районний суд Вінницької області в складі колегії суддів:
головуючої : Єрмічової В.В.,
суддів: Хитрука В.М., Бурденюка С.І.,
з участю секретаря Лебедевіч Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Барського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації Вінницької області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учаснику війни,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації Вінницької області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня з нагоди Дня Перемоги, посилаючись на те, що він є учасником війни, тому, згідно зі ст.ст.14,17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", йому щорічно до 5 травня повинна надаватись одноразова грошова допомога в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак, всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ст. 22 Конституції України, у 2005-
2007 роках належна грошова допомога виплачена не в повному обсязі, а саме: у 2005-2007 роках в розмірі по 55 гривень.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча повідомлений належним чином , про що свідчить розписка (а.с.51), однак останній в заяві до суду вказав, що позов підтримує у повному обсязі та просить справу слухати у його відсутність(а.с.1,2).
Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності виданої Войнашівською сільською радою Барського району Вінницької області (а.с.29) до суду не з`явилися без поважних причин , хоча був повідомлений належним чином , про що свідчить розписка (а.с.52).
В судовому засіданні представник управління праці і соціального захисту населення Барської райдержадміністрації Синчак І.М. , яка діє на підставі довіреності виданої даною установою від 23.10.2009 року позов не визнала та просить в його задоволенні відмовити.
Відповідач - представник Державного казначейства України повідомлений у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, до суду не з’явився, однак надіслав заперечення , в якому просить справу розглянути в його відсутність, позов не визнав, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України. Просить в позові відмовити.
Відповідач – представник Міністерства фінансів України повідомлений у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, до суду не з’явився без поважних причин (а.с.54).
Заслухавши представника управління праці і соціального захисту населення Барської райдержадміністрації Синчак І.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно копії посвідчення позивач є учасником війни (а.с.16) і відповідно до ст.ст.14,17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надаватись одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Згідно постанови Вінницького окружного суду від 26.06.2007 року (справа №2-а-1940/07), яка набрала законної сили 16.07.2007 року позивачу відмовлено у виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни до 5 травня за 2004-2006 роки (а.с.45-46).
Оскільки є постанова суду, що набрала законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, суд вважає за необхідне в частині позову щодо стягнення з відповідачів недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2005,2006 роки на користь позивача відмовити.
Щодо стягнення щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни до 5 травня за 2007 рік з відповідачів на користь позивача, суд вважає , що в цій частині позов підлягає частковому задовеленню із слідуючих підстав.
Державне казначейство України в своєму запереченні посилається на те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду (а.с.55-58).
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Із штемпеля на конверті проставленого Барським відділенням поштового зв`язку вбачається, що позивач направив дану позовну заяву до Вінницького окружного адміністративного суду 14.08.2007 року (а.с.3).
07.04.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження в даній адміністративній справі (а.с.4,5).
Позивачем дану ухвалу суду було оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду (а.с.9,10).
Згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2008 року скасовано (а.с.32,33).
13.08.2009 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про передачу матеріалів даного адміністративного позову за підсудністю до Барського районного суду як адміністративного суду (а.с.37).
До Барського районного суду вказаний адміністративний позов надійшов 22.09.2009 року (а.с.39).
За таких підстав суд вважає, що строк звернення до суду щодо стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2007 року позивачем не пропущений, оскільки позов своєчасно був направлений до суду.
Згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року розмір мінімальної пенсії за віком у 2007 році складав 410 гривень 06 коп.
Одноразова грошова допомога позивачу за 2007 рік мала б складати суму у розмірі 1230 гривень 18 коп. (410,06 грн. Х 3), проте останній отримав лише 55 гривень, а тому сума недоплати позивачу становить 1175 гривень 18 коп.(1230,18грн.-55 грн.).
Викладене свідчить, що проведені виплати одноразової грошової допомоги учаснику війни позивачу ОСОБА_1 суперечать ст.22 Конституції України, ст.ст.2,14,17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".
Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Таким чином, ст.29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", є такою, що обмежує права і пільги ветеранів війни та учасників бойових дій та суперечить ст. 22 Конституції України, ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Цей висновок підтверджено і рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, який визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)
ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою обмежувалися пільги для ветеранів війни і учасників бойових дій.
У відповідності до ст.36 Бюджетного Кодексу України, Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Однак, як вбачається з пояснень, матеріалів справи, Міністерством фінансів України не були враховані всі пропозиції і тому належні виплати згідно закону не були профінансовані.
Суд вважає, що відповідальність за такий стан покладається на Міністерство фінансів України, а тому позов підлягає частковому задоволенню і недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2007 року в сумі 1175 гривень 18 коп. слід стягнути з Міністерства фінансів шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства на користь позивача ОСОБА_1
В позові до управління праці і соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації слід відмовити, оскільки це управління здійснювало та здійснює виплати лише в межах отриманих коштів з Державного бюджету України і його вини в тому, що позивачу вони не виплачені в повному обсязі, немає.
Керуючись ст.ст.86,94,159,161,163 КАС України, ст.22 Конституції України, ст.ст.2,14,17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішенням Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання Головним управлінням Державного казначейства України недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2007 рік на користь ОСОБА_1 в сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п’ять) гривень 18 копійок.
В позові ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Барської районної державної адміністрації Вінницької області та щодо стягнення щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2004,2005,2006 роки відмовити.
Судові витрати по розгляду справи в суді в сумі 11 (одинадцять) гривень 75 копійок віднести на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення або протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча:
Судді: