Справа № 445/523/17 Головуючий у 1 інстанції: Пилип"як П.В.

Провадження № 22-ц/783/568/18 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості автомобіля,-

ВСТАНОВИЛА:

заочним рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 17 липня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля "AUDI А6 2.5 ", реєстраційний номер НОМЕР_1, 1996 року випуску, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, сірого кольору, об'єм двигуна 2496 куб.см. в розмірі 70 239,00 грн.

Припинено з дня отримання компенсації право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку автомобіля "AUDI А6 2.5 ", реєстраційний номер НОМЕР_1, 1996 року випуску, № двигуна НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, сірого кольору, об'єм двигуна 2496 куб.см.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 200 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 702,39 грн. судового збору.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі посилається на те, щосуд не взяв до уваги, що при здійсненні поділу речей, неподільних за своєю природою, слід враховувати положення, викладені у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7, яким встановлено, що квартира, яка перебуває у спільній сумісній власності, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов (пункт 6 розділу X Правових позицій Верховного Суду України від 26 грудня 2007 р. N 6-3/2007).

Також вказує, що суд не взяв до уваги Правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-2565цс16: вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4-5 статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Якщо жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

На думку скаржника, суд безпідставно вказує у своєму рішенні, що ОСОБА_2 володіє та користується автомобілем марки «АІГОІ А6 2,5» та не сплачує позивачу матеріальну компенсацію за таке володіння та користування, так як останній не може використовувати даний автомобіль тому що 27.03.2016 державним виконавцем вилучене свідоцтво про реєстрацію автомобіля і на і нього накладений арешт. Станом на 19.02.2018 свідоцтво про реєстрацію автомобіля знаходиться в Золочівському районному відділі виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області.

Просить заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити повністю.

13 квітня 2018 року від ОСОБА_2 надійшла письмова заява, в якій він відмовляється від апеляційної скарги на заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 липня 2017 року, просить провадження по справі закрити та вказує, що наслідки відмови від апеляційної скарги відомі та зрозумілі.

Оскільки в судове засідання не з"явились особи, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України слід проводити без участі останніх та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відмову від апеляційної скарги слід прийняти та закрити апеляційне провадження у справі з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного провадження.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 363 ЦПК України).

Колегією суддів встановлено, що осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, у справі немає.

Прийняття відмови від апеляційної скарги не пов'язується з обов'язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв'язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»).

Зважаючи на те, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, колегія суддів приходить висновку про необхідність прийняття заяви апелянта ОСОБА_2 про відмову від апеляційної скарги та постановлення ухвали про закриття апеляційного провадження.

В свою чергу, колегія суддів звертає увагу, що частиною 5 ст. 364 ЦПК України визначено, що у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Керуючись ст. 260, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 364, ст.ст. 372, 389 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Прийняти відмову ОСОБА_2 від апеляційної скарги на заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 липня 2017 року.

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Золочівського районного суду Львівської області від 17 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості автомобіля.

Роз»яснити ОСОБА_2, що повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.