Судове рішення #7129991

                                                                                                           Справа № 2 -2106/09                                                                                                                  

                                                                                                                      0531

                                                                             

       Р І Ш Е Н Н Я

                                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 липня 2009 року Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді  Тупицького О.М.,

при секретарі  -         Петровій Ю.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Несвіт О.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства Спільного Літовсько - Українського підприємства Закритого акціонерного товариства „Вільдона” про визнання права власності за договором купівлі-продажу на об’єкт недобудованої будівлі, -

   В С Т А Н О В И В:

 

  Позивач звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства Спільного Літовсько - Українського підприємства ЗАТ „Вільдона” про  визнання права власності за договором купівлі-продажу на об’єкт недобудованої будівлі.

  01 квітня 2003 р. між ОСОБА_3 та дочірнім підприємством Спільне Літовсько -Українське підприємство ЗАТ „Вільдона” було укладено договір купівлі-продажу на підставі якого відповідач продав позивачу недобудований об’єкт будівництва, який розташований за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1. Який належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 1993 року. Відповідач придбав вищевказаний об’єкт у Донецького заводу хімічних реактивів.

 Даний договір було складено в простій письмовій формі, оскільки на той час у продавця були відсутні оригінали правовстановчих  документів на дану будівлю, оскільки вона є об’єктом недобудованої будівлі та не введена в експлуатацію. Представник відповідача обіцяв надати оригінали правовстановчих документів (кошторис, форми, накладні і т.д.) та в подальшому оформити даний договір в нотаріальній формі на протязі місяця, який йому необхідний для поновлення правовстановчих документів. Однак в подальшому відмовився від посвідчення договору.

           В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, надав суду докази в підтвердження позовних вимог та пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

          Представник відповідача в судове засідання з’явився, заперечував проти задоволення позовних вимог пояснюючи тим, що фактично договір укладено не було, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2001 року відмінена державна реєстрація ДП СП „Вільдона”, директор даного підприємства не мав право підписувати вищевказаний договір, а також сторонами не додержані вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору.

         Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволені позову необхідно відмовити з наступних підстав.

01 квітня 2003 р. між ОСОБА_3 та дочірнім підприємством Спільне Літовсько -Українське підприємство ЗАТ „Вільдона” було укладено договір купівлі-продажу на підставі якого відповідач продав позивачу недобудований об’єкт будівництва, який розташований за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1. Який належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 1993 року. Відповідач придбав вищевказаний об’єкт у Донецького заводу хімічних реактивів.

 Даний договір було складено в простій письмовій формі, оскільки на той час у продавця були відсутні оригінали правовстановчих документів на дану будівлю, оскільки вона є об’єктом недобудованої будівлі та не введена в експлуатацію.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно до ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не мав знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.  

В судовому засіданні встановлено, що вищезазначений договір купівлі-продажу взагалі не підписувався директором дочірнього підприємства Спільне Літовсько -Українське підприємство ЗАТ „Вільдона” ОСОБА_4

Так в судовому засіданні ОСОБА_4 оглянувши вищезазначений договір пояснив, що він його не підписував, та на період 22.07.1993 р. у нього не було таких повноважень, оскільки він на вказаній посаді не працював, у зв’язку із звільненням з роботи.

Згідно оглянутої в судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_4 та долученої до матеріалів справи копії видно, що ОСОБА_4 звільнений 01.11.1996 р., тобто до підписання договору купівлі – продажу.

 Допитана в судовому засіданні головний бухгалтер пояснила, що по договору не надходила пред’явлена квитанція до прибуткового касового ордеру №30 від                     ОСОБА_3 від 01.04.2003 р. не відповідає дійсності та також визначено, що ніякого договору купівлі-продажу не існувало.

 Судом встановлено, що оригінали документів, а саме договір купівлі-продажу, акту прийому-передачі, вказаної квитанції на теперішній час відсутні.

 Із пояснень ОСОБА_3 та його представника вбачається, що питанням оформлення визначених документів займалася ОСОБА_5

  Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 не надала пояснень суду де дійсно знаходяться оригінали документів, посилаючись, що вона їх передала ОСОБА_3

 Таким чином суд приходить до висновку, що укладення договору купівлі-продажу на об’єкт недобудованої будівлі не мало місце, оскільки директор ОСОБА_4 категорично заявив, що він його не підписував, згідно його трудової книжки він був звільнений та не мав на те повноважень. Факт надходження грошей по договору купівлі-продажу не знайшов свого підтвердження.

Таким чином в задоволені позову необхідно відмовити повністю.

          На підставі ст.ст. 220, 334, 388 ЦК України і керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, -

                                                          В И Р І Ш И В:

             У задоволенні позову ОСОБА_3 до дочірнього підприємства Спільного Літовсько - Українського підприємства Закритого акціонерного товариства „Вільдона” про визнання права власності за договором купівлі-продажу на об’єкт недобудованої будівлі – відмовити.

           Відмовити в визнанні дійсним договору купівлі-продажу від 01 квітня 2003 року на об’єкт недобудованої будівлі, розташований за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та дочірнім підприємством Спільне Літовсько - Українське підприємство Закрите акціонерне товариство „Вільдона”.

           Відмовити в визнанні права власності за ОСОБА_3 на об’єкт недобудованої будівлі, розташований за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька заявою на протязі десяти днів з дня його проголошення, апеляційною скаргою на протязі двадцяти  днів з дня  подачі заяви про апеляційне оскарження або апеляційною скаргою без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти  днів з дня його проголошення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом встановленого законом строку на її подання, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:

                                                                                               

                      Справа № 2 -2106/09                                                                                                                  

                                                                       

       Р І Ш Е Н Н Я

                                                            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

10 липня 2009 року Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого – судді  Тупицького О.М.,

при секретарі  -         Петровій Ю.Ю.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Несвіт О.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства Спільного Літовсько - Українського підприємства Закритого акціонерного товариства „Вільдона” про визнання права власності за договором купівлі-продажу на об’єкт недобудованої будівлі, -

На підставі ст.ст. 220, 334, 388 ЦК України і керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, -

                                                       В И Р І Ш И В:

             У задоволенні позову ОСОБА_3 до дочірнього підприємства Спільного Літовсько - Українського підприємства Закритого акціонерного товариства „Вільдона” про визнання права власності за договором купівлі-продажу на об’єкт недобудованої будівлі – відмовити.

           Відмовити в визнанні дійсним договору купівлі-продажу від 01 квітня 2003 року на об’єкт недобудованої будівлі, розташований за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та дочірнім підприємством Спільне Літовсько - Українське підприємство Закрите акціонерне товариство „Вільдона”.

           Відмовити в визнанні права власності за ОСОБА_3 на об’єкт недобудованої будівлі, розташований за адресою: м. Донецьк, АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька заявою на протязі десяти днів з дня його проголошення, апеляційною скаргою на протязі двадцяти  днів з дня  подачі заяви про апеляційне оскарження або апеляційною скаргою без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти  днів з дня його проголошення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом встановленого законом строку на її подання, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація