У х в а л а

08 травня 2018 року

м. Київ

справа № 522/20835/16-ц

провадження № 61-1254 ск 18

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Таранська Аліна Миколаївна, про визнання іпотечного договору недійсним, скасування записів про обтяження та реєстрацію іпотеки, витребування майна.

В с т а н о в и в:

22 лютого 2018 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») надіслало засобами поштового зв'язку на адресу Верховного Суду касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року в справі № 522/20835/16-ц. Касаційна скарга підписана представником банку адвокатом ГапонО. Я., повноваження якого підтверджено доданими до касаційної скарги документами.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Касаційна скарга подана без дотримання строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки з моменту отримання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» копії ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року, а саме 05 грудня 2017 року (вказано товариством), до моменту подачі касаційної скарги - 22 лютого 2018 року, пройшов термін який перевищує тридцять днів.

До вказаної касаційної скарги додано клопотання підписане представником товариства - адвокатом Гапоном О. Я. про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних вище судових рішень.

Обґрунтовуючи вимоги заявленого клопотання, заявник вказує, що 18 грудня 2017 року, з дотриманням вимог процесуального закону щодо строку на подання касаційної скарги, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду касаційної інстанції з аналогічною за змістом та вимогами касаційною скаргою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року. Разом з тим, ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2018 року (провадження № 61-1254ск18) така касаційна скарга була повернута особі, яка її подала, з посиланням на те, що касаційну скаргу підписано адвокатом ОСОБА_7 та відсутні докази на підтвердження його повноважень як адвоката (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» вважає, що вина товариства в неналежному оформленні документів, що підтверджують повноваження попереднього представника як адвоката відсутня. Банк добросовісно вчинив дії спрямовані на подання касаційної скарги в терміни, передбачені законом, а тому вважає, що його права на касаційне оскарження судових рішень мають бути забезпечені судом.

Нормами статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 1 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Зазначені особою, яка подала касаційну скаргу, обставини, що призвели до пропуску відповідного процесуального строку можна визнати поважними, а тому заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку підлягає задоволенню.

Разом з тим, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, не зазначено підстави звільнення від сплати судового збору у випадку наявності у сторони відповідних пільг.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року та касаційної скарги слідує, що позовна заява ОСОБА_3 містить три самостійні позовні вимоги немайнового характеру (скасування запису, скасування заборони, визнання недійсним договору) та одну позовну вимогу майнового характеру (витребування майна) (пункт 2 частини першої статті 80 ЦПК України в редакції, чинній станом на листопад 2016 року), кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на листопад 2016 року) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі, встановлена законом на 01 січня 2016 року, становила 1 378 грн.

Відповідно до вимог підпунктів 1, 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на листопад 2016 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при поданні вказаної вище позовної заяви ОСОБА_3 мав сплатити 1 653 грн 60 коп. судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру із трьох самостійних немайнових вимог (551 грн 20 коп. * 3 = 1 653 грн 60 коп.), а також сплатити судовий збір за подання позовної заяви з однієї майнової позовної вимоги.

Вирахувати суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви про витребування майна (майнова вимога) Верховний Суд не має можливості, оскільки відомостей про вартість майна про витребування якого заявлено вимогу (ціна позову) касаційна скарга, додані до неї документи та оспорювані судові рішення у справі не містять.

За правилами підпункту 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на час подачі касаційної скарги) ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду має становити 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Особа, яка подає касаційну скаргу, ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень у повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову в позові, тому за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити 3 307 грн 20 коп. судового збору в частині вимог касаційної скарги щодо скасування судових рішень в частині розгляду спору за немайновими вимогами позову, а також 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви за майновою вимогою позову про повернення майна (не менше 1 102 грн 40 коп. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати * 200 %) та не більше 13 780 грн (5 розмірів мінімальної заробітної плати * 200 %). Остаточна сума судового збору в цій частині залежить від суми 1 відсотку ціни майна про витребування якого заявлено позов.

За таких наведених обставин, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно виконати вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України та сплатити вказану вище суму судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій за позовними вимогами немайнового характеру, а також самостійно розрахувати і сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій за позовною вимогою майнового характеру, враховуючи наведені вище роз'яснення.

На підтвердження сплати судового збору касаційному суду необхідно надати належні та допустимі докази.

За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

У х в а л и в:

Поновити Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» строк на касаційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року в справі № 522/20835/16-ц.

Залишити без руху касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2017 року, надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 18 червня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали про усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк