Справа № 498/182/18

Провадження № 1-кп/496/188/18

У Х В А Л А

11 травня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

суддів - Буран В.М., Драніков С.М.,

за участю секретаря - Полубок Н.А.,

прокурора - Атрощенка С.О.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників обвинувачених - Нестеренко О.М., Безсмертний С.М., Чернега В.М.,

обвинувачених - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п.1, 5, 7, 12, ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора Іллічівської місцевої прокуратури надійшли клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 та продовження домашнього цілодобового арешту відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8, при цьому прокурор посилався на обставини викладені у письмовому клопотанні про продовження строку.

Захисники обвинувачених заперечували проти клопотань прокурора, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованими, стверджували, що ризики, передбаченіх статтею 177 КПК України не доведені та просили змінити запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час. При цьому, захисник ОСОБА_8 - адвокат Чернега В.М. надав до суду письмове заперечення на клопотання прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту заперечували та просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти клопотання обвинувачених та їх захисників щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в свою чергу потерпілі у судовому засіданні також заперечували проти клопотань обвинувачених та їх захисників та підтримали раніше заявлене клопотання прокурора.

Потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їх представники до судового засідання не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили.

Заслухавши думку прокурора, потерпілих, обвинувачених та їх захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, а також клопотання та додатки до них, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно встановленої практики ЄСПЛ щодо вжиття заходів загального характеру, зумовлених порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які встановлені у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», запобіжний захід, обраний або продовжений слідчим суддею на стадії досудового розслідування, може бути продовжений, змінений лише у підготовчому судовому засіданні; щодо обрання або продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого провадження судам під час застосування положень ч. 3 ст. 315 КПК України необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним "автоматичне" продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому за відсутності відповідних клопотань сторін суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу (для якого КПК передбачає обмежений строк дії), оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Доцільність залишення під вартою особи, яка підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /дело W. против Switzerland, судебное решение от 26 января 1993 года § 30/.

Перевіряючи обґрунтованість обвинувачення, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтоване обвинувачення, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які встановленні під час досудового розслідування кримінального провадження та у суді, продовжують існувати, а метою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 та продовження цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є також запобігання спробам переховуватися обвинуваченим від суду. Також стосовно ОСОБА_9 існує ризик, передбачений ст..177 КПК України, а саме те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше був засуджений 13.04.2016 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі, однак на шлях виправлення не встав, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв новий злочин, а також враховуючи цей факт може переховуватися від суду.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо осіб обвинувачених, які раніше були надані стороною захисту, колегія суддів приймає до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що обраний ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обраний ОСОБА_7, ОСОБА_8 цілодобовий домашній арешт - спливає 28.05.2018 р., а до вказаного терміну судове провадження не може бути завершено, також суд приймає до уваги особи обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 їх вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також звертає увагу на те, що ОСОБА_9 позитивно характеризується за місцем мешкання, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, мають постійне місце проживання, позитивно характеризуються за місцем мешкання, мають близьких родичів: ОСОБА_8 має дружину та малолітнього сина, 2014 р.н., ОСОБА_7 є учасником бойових дій, перебуває у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 та спільно проживає з нею з 2015 року, суд приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, а також вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, його позиція щодо обставин справи суду не відома, а також з метою уникнення ризиків того, що він, перебуваючи на свободі, може вчинить інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду. Також суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, оскільки суд вважає, що тільки цілодобовий домашній арешт на даний час може запобігти ризику переховуватись від суду.

Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому та цілодобового домашнього арешту є забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд враховує підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим зазначені вище запобіжні заходи не відпали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 181, 183, 314-315, 371, 372, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Клопотання ОСОБА_9 та його захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - залишити без задоволення.

Клопотання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисників про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час - залишити без задоволення.

Продовжити ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з 11.05.2018 р. до 09.07.2018 року включно в Одеському УВП-21 УДПтС України в Одеській області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - начальнику Одеського УВП-21 УДПтС України в Одеській області.

Продовжити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.

Продовжити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2.

Покласти на ОСОБА_7, ОСОБА_8 наступні обов'язки:

- заборонити ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишати своє фактичне місце мешкання, цілодобово;

- за першим викликом чи вимогою з'являтися до суду.

Встановити строк домашнього арешту ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - з 11.05.2018 р. до 09.07.2018 р. включно.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8 що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за їх поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вони перебувають, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання відповідному підрозділу органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Ухвала оскарженню не підлягає (заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду).

Головуючий суддя: Горяєв І.М.

Судді: Буран В.М.

Драніков С.М.

Повний текст ухвали складено 11 травня 2018 року в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області.