Дата документу 10.05.2018

Справа № 501/570/18

2/501/846/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Чорноморськ

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнова В.В., за участю секретаря - Крамського Д.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказала, що вони з відповідачем ОСОБА_2 з 25 червня 2005 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому у відділі реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис - № 211.

Від спільного життя мають дитину, сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем, що відповідачем не заперечується.

Позивач просить розірвати шлюб тому що припинила з відповідачем відносини з квітня 2017 року, проживає окремо, вважає, що їх сім'я розпалася остаточно, примирення неможливе.

На підставі наведеного, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем. Визначити місце проживання дитини з матір'ю. Просить залишити прізвище після розірвання шлюбу «ОСОБА_1».

Позивач ОСОБА_1 надала письмову заяву, якою свої позовні вимоги підтримала, наполягає на розірванні шлюбу та просить суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмову заяву, якою позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечує, просить розглянути справу за його відсутності.

Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно ч.3, ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За змістом ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно абз. 6 п.11 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України « Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.

Ст. 113 СК України встановлено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (ст.161 СК України).

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Як убачається зі ст.11 ЗУ "Про охорону дитинства" батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Суд приймає визнання позову відповідачем, так як визнання позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та не суперечить закону.

При цьому суд бере до уваги правові норми, встановлені ст.ст. 24, 56 СК України, щодо добровільності шлюбу, права кожного із подружжя припинити шлюбні відносини.

За наявності зазначених вище обставин збереження цього шлюбу надалі є недоцільним, що є підставою для задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 160-161 СК України, ст. ст. 3, 4, 5, 7, 10, 19, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області, 25 червня 2005 року, актовий запис - № 211.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище «ОСОБА_1».

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В.Смирнов